Необхідно розробити нову систему професійно-педагогічної підготовки XXI століття – Микола Кікуш

необхідно розробити нову систему професійно педагогічної підготовки xxi століття микола кікушДержавний педагогічний університет ім.Іона Крянге є одним з найстаріших і найбільших вузів в Молдові, який може по праву пишатися компетентним професорсько-викладацьким складом і широким профілем навчання шкільних вчителів.За останні десять років своєї діяльності університет значно розширив спектр спеціальностей для майбутніх шкільних вчителів.Про примітних традиціях і нові досягнення у навчанні студентів ми поговорили з ректором Державного педагогічного університету ім.Іона Крянге, доктором історичних наук, доцентом Миколою Кікуш.

Як Ви ставитеся до того, що останнім часом мусується тема про затребуваність педагогічних вузів і навіть про доцільність їх існування, оскільки функції педвузів можуть взяти на себе класичні університети?

На наш погляд, педагогічний університет не може виконувати ті ж самі функції, що й інші вузи, тому що в їхніх програмах відсутня модуль по підготовці викладачів, який передбачає формування необхідних психолого-педагогічних навичок.Володіння спеціальністю ще недостатньо для ефективної розробки, викладання грамотних навчальних курсів та оптимальної взаємодії в сфері освіти.

Хоча деякі університети включили в свою програму модуль по підготовці педагогічних кадрів, він являє собою додатковий компонент навчального плану і виконується факультативно, за бажанням студента.У педагогічних інститутах для спеціальностей, пов’язаних з дидактикою (під класифікаційним номером 14), психолого-педагогічний модуль є обов’язковою частиною навчальної програми.Дисципліни та практика в рамках цього модуля передбачені для всіх років навчання, завдяки чому університет може забезпечити грунтовну підготовку майбутніх вчителів.

Так як же і чому сьогодні потрібно вчити майбутнього вчителя?

Випускник повинен бути гарним професіоналом, вміти застосовувати інформаційні технології у викладанні, поважати духовні та цивільно-моральні цінності.

Я б хотів відзначити, що для кожної спеціальності в нашому університеті розроблено стандарт професійної підготовки, перераховує ті навички, які студенти повинні придбати після закінчення інституту.Мова йде про формування гносеологічних, прогностичних, праксіологіческіх, управлінських навичок, вміння оцінювати свою професійну діяльність; навичок спілкування та соціальної інтеграції; знання принципів наукового дослідження; уміння постійно вдосконалюватися у професійному плані з урахуванням розвитку теорії і практики педагогіки.

Випускники педвузів далеко не завжди присвячують своє подальше життя школі.Який відсоток Ваших випускників іде працювати за отриманою спеціальністю?

Це залежить від безлічі факторів, у тому числі від соціального престижу професії, від рівня заробітної плати початківця вчителя, пропонованих умов життя і праці і т.д.Думаю, більше половини всіх випускників починають працювати за професією.Але проблема в іншому – чи зможуть вони втриматися на цій стезі? …

В даний час ми стикаємося з ще однією проблемою – Міністерство освіти не в змозі запропонувати достатню кількість робочих місць.Якщо спочатку при розподілі від держави важко було заповнити надаються міністерством вакантні місця, то зараз і бюджетники, і студенти на контрактній основі після закінчення навчального закладу не можуть отримати місце роботи через мізерної кількості розподіляються вакансій.Деякі випускники намагаються самостійно знайти роботу і подають запит від організації, Департаменту освіти, комісії зайнятості.

Як, на Вашу думку, можна підвищити престиж вчителя?

Викладач повинен бути багатосторонньо розвиненою й освіченою особистістю – володіти двома-трьома мовами (державною і російською, а також мовою міжнародного спілкування).Крім того, важливо знати основні поняття психології, педагогіки, приватної дидактики, обраної галузі знань.Викладач повинен мати уявлення про нові технології та сучасних технічних засобах, знати культуру тієї країни, в якій він живе, а також світову культуру.Необхідно вміти правильно будувати свої стосунки зі своєю родиною, з батьками учнів і самими підопічними.Хорошому викладачеві потрібні такі якості, як справедливість, неупередженість, непідкупність.Він повинен уміти рівно ставитися до всіх учням у класі, враховувати їхні культурні, соціальні, вікові особливості і т.д.Одним словом, викладач повинен бути грамотним професіоналом.

Всі ці необхідні сучасному викладачеві якості багато в чому залежать від рівня підготовки в педагогічному університеті.Нам слід відмовитися від практики приймати випадкових людей, які надходять в університет просто заради диплому про вищу освіту.Доцільно відновити досвід зарахування на конкурсній основі, а студентам з високою успішністю підвищити стипендії.Також нам слід переглянути навчальні програми і замінити загальноосвітні предмети в галузі гуманітарних наук, які, як правило, спрямовані на розширення кругозору і можуть бути рекомендовані в якості факультативних, на профільні дисципліни.Нам необхідно спрямувати всі зусилля на відповідність стандартам професійної підготовки для формування гносеологічних, прогностичних, праксіологіческіх, управлінських навичок, вміння оцінювати свою професійну діяльність і постійно вдосконалюватися; навичок спілкування та соціальної інтеграції; знання принципів наукового дослідження.Необхідно, щоб держава приділяла більше уваги молодим викладачам, які тільки починають свою професійну діяльність.Мова йде про достойної заробітної плати, соціальний пакет і т.д.

Як Ви ставитеся до пропозиції збільшити педагогічну практику в школах і ввести інтернатуру для випускників?

Я підтримую ідею про продовження педагогічної практики для закріплення психолого-педагогічних навичок і успішної професійної діяльності в подальшому.Ідея введення інтернатури для випускників має право на існування, однак, перш за все, слід звернутися до європейського та світового досвіду в цій сфері, створити відповідну правову основу і механізми функціонування.Цю ідею доцільно обговорити в суспільстві.

Одним із способів сприяння починаючим викладачам може бути створення в педагогічних університетах центрів навчальних програм в різних професійних сферах, які пропонували б консультації, семінари, тренінги, у тому числі в режимі онлайн не тільки новачкам, але й досвідченим викладачам.

Що ви думаєте про псевдоосвіти і кардинальне скорочення вузів?

Це неминуче, але не варто штучно форсувати цей процес через бідність.

Як Ви ставитеся до нового порядку прийому до ВНЗ?

Нинішній режим прийому до вищих навчальних закладів являє собою не найвдаліший варіант.Необхідно ввести відбір на конкурсній основі, щоб кожен вуз міг вибирати своїх абітурієнтів з урахуванням особливостей тієї чи іншої спеціальності.

До речі, про оснащення навчального процесу.Розкажіть, як розвивається матеріально-технічна база університету?

На наш погляд, держава вкладає вкрай мало в початкову підготовку викладачів.Повністю покриваються витрати тільки за двома пунктами – зарплати вчителів та стипендії студентам.Інші статті витрат фінансуються державою лише частково, а на решту ми шукаємо кошти з позабюджетних джерел.Безумовно, ці джерела досить скромні за невеликого числа абітурієнтів до ВНЗ на платні місця.

Як здійснюється безперервна підготовка викладацьких кадрів?

Підвищення кваліфікації необхідно кожному викладачеві протягом всього його професійного шляху.Тільки завдяки систематичному і постійному вдосконаленню, розробці індивідуальної програми підвищення кваліфікації відповідно до умов свого середовища, навчального закладу і власними потребами, можна уникнути зупинки в розвитку, рутини, низького рівня підготовки, не відповідає вимогам часу.На жаль, на даний момент через брак фінансових коштів вузи не можуть повністю оплатити витрати викладачів на підвищення кваліфікації, тобтона поїздки для оформлення відповідних документів, на стажування та участь у спеціалізованих програмах, семінарах, тренінгах у наукових центрах.Існують різні форми підвищення кваліфікації – аспірантура, докторантура, семінари, тренінги, що проводяться за фінансової підтримки університету, а також національні і міжнародні проекти.Досить ефективними в плані підвищення кваліфікації викладачів виявляються програми академічної мобільності, а також участь співробітників університету в різноманітних національних та міжнародних проектах.

Яку міжнародну діяльність веде вуз?

Наш університет підтримує зв’язок з академічними установами того ж профілю в республіці і за кордоном.Ми співпрацюємо з міжнародними організаціями та партнерськими установами за меж країни на основі угод про взаємодію, демонструючи свій чималий потенціал в тому, що стосується інтеграції в науково-технологічний простір Європи і всього світу.До теперішнього часу університет уклав 41 угоду про партнерство з 12 місцевими та 29 міжнародними вузами.Зокрема, мова йде про Київський національному педагогічному університеті ім.М. П. Драгоманова (Україна), Ясському університеті ім.Олександру Іоана Куза (Румунія), Галацький університеті Dunarea de Jos (Румунія), Російському університеті дружби народів у Москві, Софійському університеті ім.св.Климента Охридського (Болгарія), Габровському центрі підготовки викладачів (Болгарія), Університеті Падуї (Італія) та інших вищих навчальних закладах.

Крім того, наш університет бере участь у різних програмах, проектах і заходах.Завдяки співпраці з іншими вузами ми беремо участь і в міжнародних проектах.Це дозволяє співробітникам університету ознайомитися з поглядами відповідальних за Європейський простір вищої освіти (ЄПВО), поділитися своїм досвідом та визначити оптимальні практики для запозичення.У той же час, особлива увага приділяється не тільки тим проблемам вищої освіти в республіці, але і стратегіям їх вирішення.В даний час співробітники нашого університету, в партнерстві з іншими молдавськими та зарубіжними вузами, здійснюють фінансований ЄС проект Tempus.Одночасно з цим, викладачі та студенти вдосконалюють свої особисті та професійні якості завдяки участі в проектах, які користуються матеріально-технічною підтримкою Університетського агентства франкофонії, DAAD, Ради Європи, Освітнього центру PRO DIDACTICA, ЮНІСЕФ в Молдові, Every Child Moldova, освітньої програми Pas cu Pas (Крок за кроком), Фонду Сороса у Молдові та ін

Які методи застосовуються в університеті для боротьби з корупцією?

Корупція є досить складною проблемою і в нашому педагогічному університеті.У нас є непідкріплені доказами відомості про випадки хабарництва, але все поки залишається на рівні розмов.На жаль, на мій погляд, наше суспільство було і залишається корумпованим.Все залежить від рівня корупції в суспільстві з перехідною економікою.Вже кілька років ми знаходимося в перехідному періоді і досі тупцюємо на одному місці.Поки не видно особливих успіхів у боротьбі з корупцією.Так, у хворому тілі не можна знайти жодного абсолютно здорового органу.Ми намагаємося протистояти корупції за допомогою гарячої лінії, яка дає кожному можливість звернутися за допомогою у разі необхідності.На жаль, поки що недостатньо тих дій, які ми робимо.Боротьба з корупцією припускає спільні зусилля викладача і студента.Тут доводиться стикатися з абсолютною пасивністю студентів.Часто студенти не хочуть ставати свідками розмови з винуватцем, який спробував дати хабар, або навіть побоюються давати свідчення у письмовому вигляді.Як можна боротися з корупцією, коли немає ні доказів, ні свідків?Якби студенти вчилися і більше трудилися, якби вони відстоювали б свої права, то проблем у цій галузі було б набагато менше.В іншому методи відомі: прозорість при оцінюванні, використання шкали оцінювання письмових робіт і усних відповідей, а також методів електронного тестування і т.д.Все це сприяло б запобіганню випадків хабарництва.

Розкажіть про роль і кваліфікації викладачів у програмах підготовки вчителя.

Програми професійно-педагогічної підготовки зазнають в даний час суттєві зміни.Оновлюються базові дисципліни, вводяться нові факультативні предмети, впроваджуються різноманітні інноваційні форми навчання – інтерактивні лекції, семінари, тренінги, використання засобів мультимедіа, оригінальні способи оцінювання, комп’ютеризація, науково-дослідні проекти, портфоліо, тематичні виставки і т.д.Також застосовуються електронні додатки та освітні комп’ютерні програми.В майбутньому ми плануємо широко використовувати систему дистанційного навчання як для первинної підготовки викладачів (першого та другого циклів), так і для підвищення кваліфікації.На жаль, ми змушені констатувати, що в Молдові немає правової основи для дистанційного навчання.Наш університет нагромадив багатий досвід у цій галузі з 2005 року завдяки різним проектам з дистанційного навчання в рамках вузу.

Розкажіть про специфіку підготовки педагогів для роботи з дітьми молодшого віку.

Кожен викладач повинен враховувати психологічні вікові особливості своїх підопічних.Підготовка вчителя початкових класів увазі багатосторонній підхід – він повинен бути і математиком, і лінгвістом, і фахівцем в галузі природничих наук, малювання, музики, фізкультури.Учитель початкових класів повинен відрізнятися гарним кругозором і високим рівнем загальної та психолого-педагогічної підготовки, щоб сприяти всебічному розвитку дитини.Він повинен уміти розкрити в дитині його кращі якості і здібності, щоб розвивати їх у відповідності з індивідуальними особливостями кожного.Тоді дитина зможе стати активним членом нашого суспільства.У навчальному плані за професійно-педагогічної підготовки вихователів і вчителів початкових класів передбачені різні курси, які узгоджені з рамковим планом РМ ​​і орієнтовані на якісну підготовку вчителів у всіх областях.Таким чином, після закінчення свого навчання у вузі, викладач придбає навички викладання мови і комунікабельності, природничих наук, мистецтв, спорту, технологій.Успіх такого навчання заснований на формуванні самобутньої і гармонійної особистості дитини для його успішної інтеграції в постійно змінне суспільство.

А що робиться зараз для модернізації педагогічної освіти?

На наш погляд, модернізація вищої освіти у сфері педагогіки повинне здійснюватися в наступних напрямках.

Перш за все, необхідно співвіднести місцеву систему освіти до вимог та тенденціями європейської системи.Далі, слід розпочати комплексну програму з переосмислення вищої освіти в сфері педагогіки для послідовності в процесі професійної підготовки і подальшого підвищення кваліфікації.Має сенс різноманітити зміст навчальних програм за допомогою системи факультативних дисциплін.Необхідно також співвіднести між собою всі сторони реформи освіти – університетську програму, підготовку кадрів, матеріальну базу.

Ми також вважаємо за необхідне привести наші навчальні програми у відповідність з результатами міжнародних педагогічних досліджень і тенденцій.Отже, при розробці навчальних планів слід враховувати наступні напрямки:

- Акцент на стратегії спільної участі в навчанні;

- Співпраця з іншими навчальними закладами для розробки проектів, моніторингу та особистого самовдосконалення;

- Вирішення протиріччя між постійною еволюцією людського знання і потребою в когнітивній стабільності;

- Застосування в навчальних програмах засобів мультимедіа для навчання за допомогою комп’ютера.

В даний час важливість цих нововведень у підготовці майбутніх учителів очевидна.Адже сучасне суспільство диктує свої умови – педагогічні інститути в процесі підготовки шкільних вчителів повинні дати студентам не тільки грунтовні теоретичні знання і сформувати практичні вміння, але й навчити швидко адаптуватися до змін в майбутньому.Все це диктує необхідність шукати ефективні способи навчання.

Що дає конструктивістська педагогіка в плані розвитку особистісних компетенцій?

Конструктивістська педагогіка висуває ідею особистісно-орієнтованого навчання.Педагогічна техніка містить набір стратегій, методів і прийомів, які забезпечують розумову обробку інформації, освоєння методів пізнання і навчання, оцінювання свого когнітивного розвитку.

Професійні навички педагога залежать від того, як він підходить до викладання та оцінювання знань учнів.Все це передбачено в психолого-педагогічної та профільної підготовки.

Що сьогодні може зробити вчитель, щоб наблизитися до вимог нових стандартів, зрозуміти їх і прийняти за орієнтир?

Важливо ознайомитися з передовим досвідом, постійно удосконалюватися в професійному плані, впроваджувати у навчальний процес нові інформаційні технології, приділяти головну увагу формуванню професійних стандартів майбутніх вчителів.

Які приклади зарубіжних реформ освіти використовує університет?

Нинішні реформи в сфері освіти стосуються її приведення у відповідність з вимогами Болонського процесу.Всі європейські країни провели реструктуризацію освіти з урахуванням власних систем і традицій, що склалися.Реформи здійснювалися поступово, були створені правова основа, система забезпечення якості, матеріальна база.На жаль, у системи освіти в Молдові не було ніякої можливості перепочити при виконанні вимог Болонського процесу на ходу, в тому ж році, коли було підписано угоду.Таким чином, в даний час ми змушені констатувати ряд прогалин.Настільки швидкий перехід негативно позначився на навчальному процесі.Думаю, надзвичайно важко всього за три роки підготувати людину за фахом, у тому числі з урахуванням психолого-педагогічного модуля навчальної програми.Саме тому ми виступаємо за перегляд попереднього рамкового плану.Адже система освіти є основою для суспільства.Якщо ми хочемо готувати вчителів, здатних навчати покоління завтрашнього дня, наша система освіти повинні бути добре структурованою.

Є багато хороших прикладів у Європі.Наприклад, румунський Кодекс про освіту передбачає, що людина, що навчався педагогіці, може почати працювати за фахом тільки після закінчення магістратури (три роки ліценціата + 2 роки магістратури).У Португалії із загальної кількості 180 кредитів, передбачених в галузі професійної підготовки, 120 кредитів виділені на профільне навчання, а інші 60 кредитів – на загальну підготовку.Професійно-педагогічна підготовка здійснюється вже в магістратурі (60 кредитів в психолого-педагогічному модулі).

У психолого-педагогічній науці давно існує поняття «модель випускника сучасної школи».Ця модель вибудовувалася не одне десятиліття.Які випускники в реальності?Які завдання доводиться вирішувати ректору і викладачам сучасного вузу при спілкуванні з сучасною молоддю?

Моє головне завдання як ректора полягає в тому, щоб забезпечити якість викладання, привести наш Державний педагогічний університет у відповідність до вимог Болонського процесу, впровадити принципи академічного менеджменту в тій мірі, щоб наші вузи зайняли гідне місце в контексті європейської конкуренції.

На мій погляд, в цьому відношенні необхідно досягти наступних цілей.Перш за все, просувати ідею чотирьох стовпів суспільства знань – освіта, дослідження, розвиток та інновації.Це означає не тільки сприяння в пріоритетному порядку цих сфер суспільної діяльності.В першу чергу, мова йде про нову шкалою цінностей.

Слід забезпечити якість освіти, а значить, якість навчальних програм, рівень підготовки викладачів, поліпшення умов праці та життя і т.д.Необхідно стежити за стандартом професійної підготовки та формуванням гносеологічних, прогностичних, праксіологіческіх, управлінських, соціальних, дослідницьких навичок, а також здатності до постійного вдосконалення.Не менш важливо забезпечити і академічну мобільність та багато іншого.

Які інноваційні форми навчання використовуються в університеті або, можливо, з’являться найближчим часом?

В даний час в університеті впроваджуються різні інноваційні технології – методи в рамках програми LSDGC, освітні комп’ютерні програми, педагогіка співробітництва, навчання з використанням комп’ютера і т.д.

На факультеті інформатики та інформаційних технологій розробляються і широко використовуються електронні підручники, освітні програми.Ми плануємо впровадити цей софт в усіх сферах навчання.Подібні методики вже застосовуються на факультеті іноземних мов.У цьому році ми хочемо спробувати ці програми і на факультеті історії, щоб з часом ввести їх по всіх спеціальностях в університеті.Коли мова йде про інформаційні технології, мається на увазі підготовка педагога для ефективного використання сучасної техніки в навчально-методичній роботі.Для цього в університеті проводяться тренінги та семінари, на яких викладачі навчаються застосуванню інформаційних технологій у навчальному процесі.

У майбутньому ми хотіли б впровадити дистанційне навчання на всіх рівнях навчального процесу.Так, вже були здійснені кілька пілотних проектів.В цілому, в даний час система дистанційного навчання знаходиться лише на самому початку свого шляху, навіть в США.Безумовно, можливості Молдови для впровадження такої системи залишають бажати кращого.Необхідно відкрити центр при університеті, через який ми б могли керувати даним процесом, а також нові філії в районних центрах.Все це вимагає технічного оснащення та праці конкретних людей, відповідальних за даний напрямок.

Багато випускники та їхні батьки вважають, що престижний диплом – необхідна умова успішної кар’єри.Чи поділяєте Ви цю точку зору?

На наш погляд, у професійній підготовці важливі не стільки знання, скільки вміння та навички, набуті в навчанні, здатність до постійного вдосконалення.Тому в рамках наших курсів ми навчаємо наших студентів:

- Ефективно спілкуватися в реальних ситуаціях;

- Демонструвати гнучкість і здатність до адаптації і інтеграції в різному оточенні;

- Вирішувати проблеми, приймати рішення і висловлювати свою думку, вміти критично і творчо мислити;

- Ефективно використовувати сучасні технології в повсякденному житті;

- Розуміти сутність явищ навколишнього світу і соціального середовища;

- Застосовувати і самостійно оцінювати свій досвід навчання для формування системи особистих пріоритетів і вибору своєї майбутньої професії;

- Структурувати свої навички та стимулювати мотивацію до підвищення кваліфікації.

Чи гарантує університет працевлаштування своїх студентів, і як Ви до цього ставитеся?

Половині випускників-бюджетників гарантовані місця роботи, надані Міністерством освіти РМ.Інша справа, що не завжди ці вакансії їх влаштовують.

А як ви підтримуєте зв’язок із роботодавцями?

Різними способами.В університеті або у співпраці з середніми навчальними закладами проводимо круглі столи, методичні семінари, науково-практичні конференції і т.д.В університеті ми створили мережу пілотних навчальних закладів, з якими ми уклали договори про співпрацю.Ці освітні установи володіють цінним досвідом у сфері педагогіки та сприяння освіті.Ми плануємо відкрити в університеті ярмарок вакансій.У нас є багато випадків, коли навчальний заклад запрошує студента на практику, перевіряє його професійні навички і потім може прийняти його на роботу.

Багато говориться про нинішній поколінні учнів, про те, що вони мало читають, занадто рано емансіпіруется, схильні до комп’ютерної залежності та навіть агресії.Що Ви думаєте з цього приводу?

Я не згоден з критикою на адресу сучасної молоді.Це покоління не є однорідним і, на мій погляд, блискуче справляється з натиском сучасності, який історія обрушила на молодих людей.Краще утриматися від узагальнень і прийняти дійсність такою, яка вона є.Одні читають більше, інші менше.Деякі впадають в залежність від комп’ютера, в інших немає комп’ютера зовсім.І яка з цих двох ситуацій важче?Хто може встановити термін, коли молоді слід ставати емансипованої, а коли це передчасно?Агресія притаманна не їм самим, а суспільству, в якому вони волею випадку змушені жити.Це молоде покоління дуже дорого моєму серцю, я розраховую на них на всі сто відсотків.

Грунтуючись на всьому вищесказаному, чи можемо ми заявити, що якість освіти в нашому університеті відповідає західному рівню?

Справа з підготовкою педагогів йде по-різному не тільки в окремих державах, а й у кожному окремому університеті.Є заклади, в навчальному плані яких не передбачений психолого-педагогічний компонент.Після завершення навчання випускники цих закладів проходять підготовку в спеціалізованих центрах, в тому випадку, якщо вони мають намір займатися викладацькою діяльністю.Однак існують і інші університети, в тому числі приватні, які надають велике значення цій підготовці.У зв’язку з цим я б відзначив, що в Державному педагогічному університеті ім.Іона Крянге психолого-педагогічна підготовка здійснюється на найвищому рівні.Це не означає, що ми не можемо взяти на озброєння деякі елементи західної професійно-педагогічної підготовки.Однак треба розуміти, що західні стандарти якості не завжди відповідають наші традиціям.Нам ще багато що належить зробити в цьому напрямку, проте в першу чергу нам необхідно досягти їхнього рівня в економічному і фінансовому плані, інакше ми так і залишимося на рівні благих намірів.

Про які здобутки університету Ви хотіли б розповісти?

Я хотів би відзначити деякі з останніх досягнень університету.Перш за все, мова йде про розширення можливостей безперервної освіти для шкільних викладачів в Молдові.Ми пропонуємо різні можливості залежно від типів рамкових навчальних програм (комплексних, короткострокових, середньострокових і довгострокових модулів, тематичних програм на 1-3 дні, довгострокових і середньострокових тематичних, спеціальних програм).Вони розроблені з урахуванням соціально-педагогічних вимог та індивідуальних потреб заявників і виконуються за взаємною домовленістю в установлені терміни.Пропоновані в цьому році послуги з підвищення кваліфікації викладачів і керівних кадрів у сфері освіти передбачають більше 50 напрямів підготовки.

Наш університет розробив спільну програму магістратури французькою мовою.Дана програма призначена для викладачів нелінгвістіческіх дисциплін (математики, біології, фізики для двомовних класів у школах та університетах) і спрямована на заповнення прогалин у сфері лінгвістики і дидактики.Цей проект був розглянутий і схвалений на конференції Університетського агентства франкофонії в Бухаресті (4-6 березня 2011 року).Ми плануємо запровадити цю програму в Державному педагогічному університеті з 1 вересня 2011 за фінансової підтримки УАФ.Основна мета проекту полягає в підготовці вчителів для викладання нелінгвістіческіх предметів в двомовних класах.

Ми уклали низку угод про співпрацю з комерційними організаціями в Молдові, Італії, Франції та інших країн, які готові надати сприяння в сфері педагогічної підготовки в республіці.

А чого б Ви хотіли побажати сьогоднішнім випускникам?

Більш наполегливості і завзятості.По-справжньому цінувати внесок і досвід попередників.Ніщо нове не виникає на порожньому місці.Треба більше поважати моральні цінності.

Прочитай та не журись

Опубліковано у Новини | Теґи: реформи. | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.

Коментарі не дозволені.