Історична політика Молдови постала спонтанної і хаотичною, вона не проявилася ні в одному важливому документі зовнішньої політики, так як не була усвідомленою завданням політиків, які перебувають при владі.Дане думку висловив експерт IDIS Viitorul, Корнел Чуря, в 34-му виданні Бюлетеня по зовнішній політиці.Відповідно до даного експерту, такого роду «спонтанна» історична політика, стала, скоріше, власністю опозиції і деяких меншин із структур влади.«На відміну від України та Польщі, які завжди ототожнювали Росію з« Полюсом зла », Молдова завжди виділяла два« поганих хлопця »- Росію та Румунію», – заявив Чуря.
Політолог вважає, що даний факт помітний і в протиставленні між датами 1 грудня – Національний День Румунії і 2 грудня – дата, яка є, на думку ПКРМ, днем заснування Молдавського Держави в 1917-му році.Інша протиставлення, згідно політологу, це – День Перемоги і День Європи, які відзначаються 9-го травня, дня 28-го червня, який був проголошений лідером Ліберальної Партії, Міхаєм Гімпу, вдень Радянської окупації 1940-го року.Чуря стверджує, що «Війна істориків» щодо назви, а також змісту, придатного для Молдови курсу історії, доводить той факт, що перемога не була здобута жодній зі сторін.За допомогою співпраці і кон’юнктурних дипломатичних стратегій Республіка Молдова намагалась заявити про своє повне суверенітет, однак ніколи це їй не вдалося зробити до кінця , – вважає експерт.