Скандальні податки

Податкова політика уряду не стимулює ні бізнес, ні зростання доходів !!!
Скандальні податки - 2013
Хроніка обговорень

Податкову політику на 2013 рік ще тільки збираються обговорювати в парламенті, а вона вже встигла розсварити всі сторони, залучені в її реалізацію. До цих пір незгоду з її новими положеннями проявлялося на рівні уряду і патронатів, які озвучили його в понеділок на прес-конференції. Тепер в процес обговорення включилися партії, як опозиційні, так і входять до правлячого альянсу. Днями колишній віце-прем’єр міністр економіки Ігор Додон передрік відхід бізнесу в тінь і виведення з країни інвестицій, а в понеділок після засідання уряду його нинішній колега Валерій Лазер зробив заяву, яка не залишає сумнівів – битва в парламенті буде серйозною. Мінекономіки запропонував низку поправок в документ, підготовлений Мінфіном. Їх обговорять в парламентських комісіях.

Нагадаємо, що Мінекономіки підтримало проект в минулий четвер на засіданні уряду, як пояснив Лазер, щоб не блокувати його прийняття в кабміні. За день до цього представники патронатів демонстративно пішли із засідання робочої групи з регулювання підприємницької діяльності. А в понеділок міністр пояснював: ситуація в країні та регіоні непроста, тому потрібен компроміс, який не вплинув би на економічне зростання. При його спаді потрібно не обмеження пільг та стимулів для інвестицій, а, навпаки, в іншому випадку країні нічого буде виробляти і продавати. “Не буде інвестицій, не буде і податкової бази для виплат в бюджет”, – зазначив він.

До речі, саме уповільненням економічного зростання через кризу в ЄС та регіоні пояснив недобір коштів до бюджету нинішнього року і міністр фінансів В’ячеслав Негруца після засідання уряду в минулий четвер: “Мій дід казав: все смачніше, коли приготовлено з маслом. Одна справа наповнювати скарбницю при кон’юнктурному зростанні в регіоні, як це було в 2002-2004 роках, інше – сьогодні “. Все це схоже на розминку перед боєм і відповідь на неминучі закиди влади з боку опозиційної ПКРМ.

Демарш патронатів

Демарш викликаний тим, що влада діє спонтанно, а пропозиції бізнесу не беруться в розрахунок, говорять його представники. Не бачили підприємці та розрахунків авторів проекту податкової політики, який Мінфін розмістив на своєму сайті в кінці квітня в одному виді, а уряд прийняв його вже в іншому. Чим викликало невтішну оцінку іноземних інвесторів: несолідно міняти рамкові параметри за ніч. На відсутність спадкоємності у розробці проекту податково-митної політики і, зокрема, відповідного документа на три роки вперед вказують не тільки патронатом і експерти, але і мінекономіки в своїх пропозиціях.

Як відомо, всупереч незгоді патронатів в проекті залишилися два радикальних пункту: оплата роботодавцем перших п’яти днів “лікарняних” і 20% ПДВ – для сільгоспвиробників. Введена в минулому році ставка 8% спровокувала скорочення бюджетних доходів і нагромадження дебетового сальдо з ПДВ, тому мінфін вирішив повернутися до минулого практиці. Однак, кажуть сільгоспвиробники, це призведе до відволікання з обороту коштів і пошуку кредитів. Фахівці при обговоренні цього пункту пропонували порахувати, яка ставка ПДВ для сільгоспвиробників задовольнить усі сторони, але марно.

Незважаючи на те, що влада обіцяє різницю в 12% відшкодовувати, у компаній є сумніви з приводу обіцяних виплат через громіздкої процедури адміністрування. Глава національних патронатів Леонід Чореску пояснює: “підприємці будуть щомісяця здавати звіти, а структури повинні будуть їх обслуговувати. Це велика адміністративна робота, яку практично виконати дуже складно”. Так що патронатом пропонують скоротити термін відшкодування та передбачити штрафи за затримки. А представники цукрової галузі обурені докорами в лобізмі з боку голови парламентської комісії з економіки, фінансів та бюджету В’ячеслава Іоніце і загрожують відходом з ринку.

“Я не думаю, що є причини для невдоволення, тому що додані 12% сільгоспвиробникам повернуть протягом 30 днів, це максимум. Що стосується цукру, то чому на олію соняшникову та інші продовольчі продукти може бути 20% ПДВ, а на цукор – немає ? Перед законом всі повинні бути рівні. Ми не можемо комусь давати пільги, а комусь – ні. Ті, у кого є пільги, користуються цим. Цукровики мають їх з 2004 року, і ми вважаємо, що у галузі була можливість розвинутися “, – відповідає на претензії замміністра фінансів Віктор Барбенягре.

Стимулююча роль податків

“Взагалі-за допомогою податків і зборів влади вирішують два завдання: фіскальну і стимулюючу. Про стимулюючої ролі податкової системи, схоже, вони забули, – каже економічний експерт Михайло Пойсік. – Зате платники податків тепер зобов’язані сплачувати не пізніше 31 березня, 30 червня, 30 вересня та 31 грудня, тобто авансом ще до кінця кварталу, суми, рівні однієї четвертої частини не фактичної, а планового прибутку. А якщо занизив план більш, ніж на 20% – штраф, а немає прибутку – все одно, віддай. І це при тому, що більша частина підприємств працюють без прибутку “.

Поки писався цей матеріал, все чіткіше вимальовувалися напрямки майбутніх дискусій у парламенті і навіть з’явилися і натяки на якийсь компроміс, але лише між окремими сторонами. Ознайомившись з пропозиціями Мінекономіки, глава патронатів Леонід Чореску був “приємно здивований”: “За деякими пунктами ми б’ємо в одні ворота. Процентну ставку на цукор вони, правда, обходять, але позначають відповідальність держави за несвоєчасне повернення ПДВ, як і ми”. Однак чи погодиться мінфін ділити з бізнесом відповідальність за недобір в казні – побачимо в парламенті.

На тлі цих, що стали вже класичними, сперечань мінфіну і мінекономіки майже нічого не говориться про соціальний ефект запланованих змін. Адже “частина продуктів харчування, в тому числі і горезвісний цукор, включена в перелік соціально значущих товарів. І школяру зрозуміло, що введення ставки ПДВ у 20% автоматично підвищить на 12% ціни на сільськогосподарську продукцію. Може, для компенсації в проекті передбачена адекватна індексація зарплати і пенсій? “, – ставить риторичне запитання економічний експерт Михайло Пойсік в статті” В майбутнє – без фермерів і бідних “.

Податок на бідних замість податку на розкіш

Також мало говориться про резерви, які закладені у високих доходах і елітної нерухомості молдавських громадян. Мінекономіки вже два роки поспіль пропонує збільшення ставки податку на надприбутки фізосіб, але його не чують. Рік тому під запевнення ввести податок на багатих влади відмовилися від введення прогресивної шкали ставок податку на розкішне житло, однак замість цього в 2,5 рази збільшили податок на нерухомість для всіх молдавських громадян.

Про податок на багатих в цьому році говорили під час обговорення податкової політики патронатом і профспілки, пропонуючи ввести додатковий щабель у шкалі оподаткування доходів фізичних осіб. Вони давно пропонують збільшити розмір особистого звільнення до показника прожиткового мінімуму, вважаючи, що більш високі ставки податку на надприбутки могли б відшкодувати ймовірні втрати бюджету при введенні цієї норми. Але і це не пройшло, хоча, на думку фахівців, сьогодні додаткове оподаткування наддоходів громадян для Молдови надзвичайно актуально.

Цифри ще потребують доуточненіі, кажуть фахівці, але порядок їх пропонувався наступний: річний дохід понад 500 тис. леїв і вище – оподатковувати за ставкою 40% та відповідно 50%. Поки ж у проекті в частині прибуткового податку для фізичних осіб практично немає змін, крім індексації порогу оподатковуваного річного доходу. За ставкою 7% пропонується обкладати річний дохід у розмірі до 26 700 леїв на рік, за ставкою 18% – більше 26700 леїв (в цьому році поріг становить 25200 леїв). Суми річного звільнення також збільшаться на 5%, згідно спрогнозованої на 2013 рік інфляції. Для працюючих вона виросте з 8640 леїв до 9120 леїв, для деяких соціально слабких категорій – з 12840 до 13560 леїв на рік, для утриманців – з 1920 до 2040 леїв на рік.

Пропозиція про податок на розкіш вважається розробниками проекту нереальним. Воно відпало через ймовірність розрахунків по великих покупок засобами з рахунків, зареєстрованих в офшорних зонах, а також заниження інвойсної вартості при імпорті товарів та ін А зарплати високооплачуваних фахівців можуть стати предметом податкових ухилень. До прикладу, можливо додаткове “працевлаштування” з метою поділу високих доходів. Замість введення податку на розкіш мінфін збільшує акцизи. Передбачена індексація акцизів на пиво, нафтопродукти, зріджений газ і дизпаливо, вироби з дорогоцінних металів і автомобілі, а також “гармонізація” з нормами директив ЄС акцизів на міцні алкогольні напої та сигарети через зміну формули їх розрахунку. Крім того, вводяться додаткові штрафні санкції. “Є пропозиція щодо введення санкції за те, що підприємство не використовує певні типові документи (маються на увазі не бланки суворої звітності) і не проводить інвентаризацію так, як це прописано у відповідному положенні.

Це надмірне регламентування з боку держави внутрішніх процесів, які відбуваються на підприємстві. У нас вже є бланк суворої звітності – дорожній лист, який фактично є внутрішнім документом підприємства, але держава регламентує в ньому навіть списання бензину “, – коментує представник асоціації аудиторів і бухгалтерів ACAP Тетяна Гриник. У 2013 році передбачено також зниження ставки податку на дохід від роялті (продажу авторських прав) з 15% до 12%, встановлення ліміту в 100 тис. леїв для доходів від діяльності на основі підприємницького патенту та анулювання звільнення від ПДВ та митних зборів при імпорті основних засобів, внесених до статутного капіталу. Крім того, в Цього року мінфін відмовився від норми, згідно з якою юридичні особи (за винятком ІП і селянських господарств) були зобов’язані включати дивіденди до валового доходу і обкладати їх за ставкою 12%.

Чи зростуть в результаті доходи бюджету? Бізнес і експерти скептично ставляться і в приклад наводять наповнення бюджету цього року. План за п’ять місяців в 7,6 млрд леїв, виконаний на 7,3 млрд. леїв після значного збільшення податкових ставок. Зрозуміло, що в уряду нелегке завдання – відмовитися від великих обсягів зовнішньої допомоги і проявити більше самостійності в розвитку. Але поставлена ??МВФ завдання розширення податкового поля розуміється ними занадто буквально і до розвитку не веде. Досвід нинішнього року показав це, навіть з урахуванням кризи, кажуть експерти.

Коментарі не дозволені.