Довгострокові інвестиції в охорону навколишнього середовища повертаються інвесторам у вигляді соціальних та економічних вигод, однак влада не завжди це усвідомлюють.Така думка учасників проекту Європейського Союзу «Аналіз соціальних і економічних вигод від поліпшення захисту навколишнього середовища для країн, що входять до складу Європейської політики сусідства».Проект тривав півтора року (з січня 2010 по червень 2011), в рамках якого представники країн-учасниць ЄПС і Росії проаналізували стан справ в області екології, якість води та повітря, використання ресурсів та утилізацію відходів, а також кліматичні зміни в країнах-учасницях проекту .
Як відзначає національний експерт з Молдови Корнеліу Бусуйок, мета проекту полягає у підготовці інструментів, які могли б переконати директивні органи в тому, що інвестиції в екологію окупаються вигодами на користь інвесторів.
У цій сфері є резерви, важливість яких мало хто розуміє. Скажімо, якщо ми не будемо забруднювати басейни малих річок, тоді наші великі ріки теж стануть чистішими. В свою чергу, буде потрібно менше витрат на обробку питної води. Отже, нам доведеться менше платити за воду. Адже на обробку води витрачаються величезні суми , – вважає експерт Корнеліу Бусуйок.За його словами, як було підраховано в рамках проекту, якщо вся Молдова до 2020 року буде забезпечена питною водою та централізованої каналізаційної мережею, надходження до ВВП складуть 1,5%, а інвестиції в захист повітря стануть ще вигідніше, доходи від яких принесуть 4, 5% ВВП.Бусуйок також повідомляє, що за остаточні результати, тобтоза успіх чи невдачу проекту, відповідають тільки керівні органи, які впроваджують ці положення в кожній окремій країні.
У проекті Аналіз соціальних і економічних вигод від поліпшення захисту навколишнього середовища для країн, що входять до складу Європейської політики сусідства беруть участь 17 країн, розділених на дві групи.У східну групу входять Вірменія, Азербайджан, Білорусія, Грузія, Молдова, Україна і Росія, а в південну – Алжир, Єгипет, Ізраїль, Йорданія, Ліван, Лівія, Марокко, Палестина, Сирія та Туніс.
