У Ліпканскій пенітенціарії для неповнолітніх щороку потрапляють десятки підлітків, найчастіше за тяжкі та особливо тяжкі злочини – пограбування, насильство і вбивства.Деякі потрапляють за грати у другій і навіть втретє.В основному це сироти, а також діти з неблагополучних або неповних сімей.
Для них колонія все – і хату, і стіл, і школа.За роки ув’язнення деякі надолужують те, що не зуміли зробити до в’язниці – вчаться писати і читати, закінчують гімназію і освоюють ремесло.Як стверджує адміністрація колонії, у хлопців завантажена програма.У першій половині дня – заняття в школі, а після обіду – в ремісничому училищі на території установи.У хлопчиків є можливість освоїти професії слюсаря, токаря і столяра.Термін навчання – вісім місяців, тому більшість з них встигає за час відбування покарання освоїти всі ці професії.За їх словами, це допомагає їм врятуватися від нудьги.У позанавчальний час укладені Ліпканского пенітенціарії із задоволенням грають у футбол, волейбол, шашки або працюють у підсобному господарстві.
Майже у всіх укладених одні й ті ж плани на майбутнє – вийти на свободу, знайти роботу і створити сім’ю.Однак, за неофіційними даними, близько 60 відсотків неповнолітніх ув’язнених Молдови знову повертаються за грати.І головна причина – відсутність умов для соціальної інтеграції після звільнення.
У Ліпканском пенітенціарії відбувають покарання 50 підлітків.