Фото: pressactors.com Результат боротьби зі злочинністю в цьому році – зростання розкрадань, тортур, згвалтувань, розбійних нападів та шантажу.
У понеділок керівництво правоохоронних органів та інших відомств запросили в президентури, щоб обговорити криміногенну обстановку в Молдові. Цій темі було присвячене жовтневе засідання Вищої ради безпеки (ВСБ), що діє при главі держави. Привід для дискусій видався вельми серйозний: рівень кримінальної активності в країні відчутно зріс, за деякими категоріями злочинів більш ніж на 100%. Погіршення показників продовжується вже декілька років, але глави правоохоронних органів воліють акцентувати увагу на інших моментах. Третій рік поспіль вони пояснюють зростання злочинності введенням нової системи статистичної звітності. І якщо новий глава МВС Дорін Речан цілком може покласти відповідальність на свого попередника, то генпрокурору Валеріу Зубко доводиться тримати відповідь за протистояння з криміналітетом, суперечачи своїм же власним висловлювань.
Згідно з озвученими на засіданні ВСБ даними, з початку нинішнього року в Молдові зареєстровано більше 25 тис. злочинів – практично стільки ж, скільки за весь 2011 р. Приблизно третина діянь відноситься до категорії тяжких. Їх число зросло на 16%. За 9 місяців зареєстровано 243 згвалтування (+25%), 124 розбійних напади (+16%), 37 випадків шантажу (+50%), 933 випадки підробки грошей (+49%). На 46% більше стало справ, пов’язаних з проституцією та зберіганням зброї. Майже в два рази частіше підробляють гроші – 933 випадки за 9 місяців цього року. Найбільше зростання відзначено по випадках застосування катувань та жорстокого поводження – 36 інцидентів (+140%). Статистика також показує, що число вбивств знизилося на 4% – до 145 з початку року. Кількість розкрадань та інших замахів на майно становить близько 51% від усього обсягу зареєстрованих злочинів.
Незважаючи на очевидність офіційних показників, генпрокурор Валеріу Зубко говорить про покращення криміногенної обстановки в Молдові: Якщо порівняти з 2009-2010 рр.., Можна впевнено стверджувати, що число злочинів скорочується. У 2010 р. відбулося зростання, і ми його чекали, тому що багато випадки ховалися і не реєструвалися . З іншого боку, генпрокурор посилається на світову кризу, що призвела до зростання майнових та економічних злочинів в більшості країн. Глава МВС Дорін Речан, призначений на посаду близько трьох місяців тому, більше делікатний у оцінках: ситуація залишається складною, але керованою . Зростання числа реєстрованих злочинів міністр також пояснює зміною підходу до їх обліку та реєстрації. За його словами, раніше багато неочевидні випадки тримали в таємниці, щоб не псувати офіційну статистику.
Мабуть, головним підсумком засідання стало рішення про створення в Молдові двох нових структур. Допомагати правоохоронним органам будуть Центр профілактики злочинності та кримінологічний центр. Таким чином, до боротьби з кримінальним світом підключиться ще одне відомство – міністерство юстиції, при якому збираються сформувати обидва центри. Їх пріоритетами стане проведення досліджень, розробка стратегічних документів і аналіз ситуації. Їм також належить завершити роботу над зміною порядку статистичного обліку злочинів, який впроваджується в Молдові після недавніх поправок до Кримінального кодексу.
Голова ВСБ, президент Микола Тімофті результатами наради залишився задоволений, хоча і висловив стурбованість рівнем злочинності. На його думку, останнім часом правоохоронні органи вживають достатньо заходів з виявлення лідерів організованої злочинності та кримінальних угрупувань. Глава держави звернув увагу на недоліки кадрової політики в МВС, де переважна більшість співробітників дорожньої поліції не пройшли екзаменаційні тести та атестаційні випробування. Він також висловився за оновлення кадрів і підвищення зарплат у правоохоронній системі.
Своїми надмірно дипломатичними і обтічними висловлюваннями президент не може викликати іншої реакції, крім критики, – зазначає один з наших експертів. – З його боку не пролунало жодного слова про затягування та неефективності реформ або незадовільних результатах боротьби зі злочинністю. Якщо в країні все добре і стабільно, як стверджує глава держави, то навіщо він виносив цю тему на обговорення? Очевидно, що таким шляхом не вийде вивести правоохоронні органи зі ступору, в якому вони опинилися завдяки імітації реформ і розподілу керівних посад за політичним алгоритмом. Як результат, у силових структур на першому місці інструкції партійних босів, а не виконання своїх безпосередніх функцій. Рішення як і раніше не знайдено, та й немає у ВСБ повноважень по втручанню в роботу правоохоронних органів.
Стрімке зростання злочинності пов’язаний з багатьма причинами – і суб’єктивними, і об’єктивними. Тим не менш, керівництво правоохоронних органів не готове вести дискусії про недоліки у своїй роботі, посилаючись на економічну кризу і нову систему звітності. У генпрокурора за минулі кілька років не з’явилося жодного нового аргументу. На ці ж фактори посилалися колишні глави МВС Віктор Катан, Олексій Ройбу, а тепер і Дорін Речан. Вони говорять про це третій рік, а злочинність продовжує зростати. Одночасно падає професіоналізм правоохоронних структур, оскільки через невмілих реформ і наростаючоїневизначеності систему покинули багато досвідчені й кваліфіковані співробітники. І вирішити проблему кадрового дефіциту в найближчим часом навряд чи вдасться .
Експерти нагадують, що один з чотирьох блоків в Плані дій щодо лібералізації візового режиму з ЄС стосується реформи силового сектора, забезпечення громадського порядку та безпеки, боротьби із злочинністю. Саме цей напрямок вважається одним з найбільш складних і об’ємних, що вимагають до того ж серйозного фінансового забезпечення. Перша стадія впровадження плану, яку Молдова вже пройшла, припускала європеїзацію національного законодавства. Тепер належить куди більш складне завдання – практичне застосування нових норм. І неспроможність державних інститутів протистояти натиску криміналітету напевно зіграє свою роль при оцінці зусиль в рамках візового діалогу.
Ігор КОЗАК