Я отримала третю премію, але для мене це перемога – Христина Скарлат

я отримала третю премію, але для мене це перемога христина скарлатОдна із самих талановитих і професійних виконавиць Молдови, що поєднує в собі талант, сильний голос, темперамент, завзятість і бажання працювати.Завжди відкрита до життя, до співу, до осягнення нового та незвіданого.Мова йде про Кристину Скарлат – співачці, яка прославила нашу країну на фестивалі Слов’янський базар.

Поділіться Вашими враженнями від фестивалю Слов’янський базар.

Я повернулася з фестивалю під надзвичайним враженням, і налаштована рухатися вперед.Там я по-справжньому відчула себе особистістю.У нашій країні такого ставлення до артистів немає, за невеликими винятками.Подібний досвід залишає позитивний слід в житті будь-якого виконавця.Це були незабутні дні.Я вийшла на сцену Вітебського амфітеатру перед п’ятитисячний аудиторією, під акомпанемент оркестру під управлінням Михайла Фінберга.Мої конкуренти високо оцінили мій виступ.Мене тішить і надихає, коли слухачам подобається моє виконання, тому що я намагаюся запропонувати аудиторії щось нове в музиці, порадувати їх чимось особливим.

Як би Ви описали Ваш досвід участі у фестивалі?

Безумовно, досвід позитивний.Там я відчула привабливу атмосферу, без напруженості, яка зазвичай супроводжує проведеним в Молдові фестивалям та конкурсам.Завдяки участі у «Слов’янському базарі» мені була надана дивовижна можливість з точки зору виконавського мистецтва.Організатори фестивалю займалися тим, щоб якомога яскравіше уявити талант кожного учасника, не роблячи різниці між конкурентами.Нам було приділено найбільше уваги, особливо постановочної техніці, сценографії, звуку.

Як проходила підготовка до конкурсу?

Ми прибули до Мінська ввечері 5 липня, щоб вранці приступити до репетицій з оркестром.Я спеціально приїхала в Мінськ за чотири дні до початку конкурсу, щоб порепетирувати з оркестром.Будь співак знає, що в разі живого виконавця під акомпанемент оркестру потрібна більш серйозна підготовка, адже так виступати набагато складніше.Перш за все, треба пристосуватися до звучання, до диригентської палички, до аранжування.Організатори намагалися щось змінити, щоб допомогти нам в налаштуванні звуку, який не відповідав в точності висланому нами матеріалу.Мені особливо сподобалося, що вони з самого початку створили дружню і довірчу атмосферу.Після першої репетиції Михайло Фінберг морально підтримав і похвалив нас, щоб ми більше вірили в себе.

Які пісні Ви підготували для фестивалю?

На першому етапі, під час жеребкування, у нас була можливість вибрати пісню на свій розсуд.Я виконала пісню I Will Survive Глорії Гейнор.На першому вечорі фестивалю я заспівала композицію Лівіу Штірбу Mi-este dor de tine («Я за тобою сумую»).На мій погляд, у цій пісні мелодія і текст поєднуються ідеально.А на останньому вечорі фестивалю я виконала пісню Івана Акулова.Ми дружимо з Іваном вже багато років.Одного разу він просто наспівав мені цю пісню, і коли я її почула, то була просто в шоці.Я зрозуміла, що ця пісня – моя.Для виконавця дуже важливо, коли вдається заспівати пісню так, що вона знаходить крила і подобається всім.Ця пісня стала хітом для всіх, хто брав участь у цьому конкурсі.На фестивалі конкуренція була дуже серйозною.Навіть між собою ми не могли визначити, хто краще і якого місця заслуговує.Було вісім талановитих виконавців, і журі, безумовно, було дуже важко вибрати кращого.

Хто з виконавців Вам запам’ятався?

Мені дуже сподобався співак з України.Він дивно виступав на всіх трьох вечорах.На першому вечорі він виконав кілька чудових пісень.Голос, манера виконання і вміння тримати на сцені – абсолютно все було на надзвичайно високому рівні.Ми всі просто підкорені його талантом.

Які неприємні моменти Ви могли б відзначити?

Єдиним приводом для засмучення багатьох учасників було те, що в цьому році Білорусії несправедливо присудили приз.Це не тільки наша думка, але й думка тих, хто стежив за конкурсом.Якщо влаштовуєш міжнародний конкурс, то нехай він буде міжнародним.Різниця між хлопчиком з України і дівчинкою з Білорусії, що завоювала Гран-прі, була разюча.Навіть людина, необізнана в музиці, міг би побачити, що на конкурсі велике перевагу було надано білорусам.Думаю, все це обернулося проти них і проти співачки, тому що люди розцінили це як щось дуже дивне.Це було помітно в момент вручення премій.Я отримала третю премію, але для мене це перемога.Я повернулася в рідну країну з відчуттям тріумфу, з радістю і в хорошому настрої.Адже мій виступ схвалили конкуренти, їх продюсери, публіка.Я прочитала книгу Алли Пугачової, яка написала: Я теж брала участь в конкурсах і отримувала тільки почесні грамоти, а тих, хто зайняв перші місця чи удостоївся Гран-прі, не пам’ятаю. Навіть не знаю, хто вони.Я думаю точно так само.Зрештою, ми побачимо, хто чого доб’ється.

Як Ви зважилися взяти участь у фестивалі?

Один мій учень хотів поїхати на цей фестиваль.Його запросили на попередній кастинг, і я поїхала з ним вранці, щоб підтримати його.У другій половині дня починався відбірковий тур для дорослих, і я пожартувала: «Ось, я приїхала зі своїм учнем, а до 15-ї години піду і я спробувати щастя, і сміюся. Він дивиться на мене і каже: Що смієшся?Приходь і ти! . Зрештою, він мене переконав. Я прийшла, заспівала і пройшла відбірковий тур конкурсу. Думаю, що ця перемога була здобута в основному завдяки досвіду. Я не вважаю, що я була кращою чи тієї, яка повинна була представляти Молдову. Можу додати, що такої конкуренції, як у цьому році, я давно не бачила. Це була серйозна боротьба.

Як співак може професійно зростати?

Перш за все, виконавець повинен усвідомити, що йому належить багато попрацювати, якщо він хоче кимось стати.Якщо не борешся в наш час, нічого не доб’єшся.Ми живемо в дуже маленькій країні, і тут нікуди себе просувати.Він повинен це зрозуміти і вибрати свій шлях.У нас один співак може виконувати і народні, і естрадні пісні, і рок, і все, що хоче.Це неправильно.Я теж працюю в різних жанрах, можу співати і те, і інше, і третє, проте я не беруся за ці жанри, тому що для мене є інший стиль музики, який мені ближче і краще виходить.

Ви пробуєте складати свою власну музику або завжди співпрацюєте з композиторами?

Я не складаю музику.Колись пробувала, але далі справа не пішла.Мені довелося працювати з багатьма дивними композиторами.Моїм першим композитором, з яким я співпрацювала, був Микола Караджа.Це видатний композитор та музикант.Він багато чому мене навчив.Мені дуже важко знайти композитора, який дав би мені все, чого я шукаю.Після цього я співпрацювала з паном Динга, який написав для мене досить цікаву композицію і також дечому навчив.Потім я працювала з Марією Стоянової, Анішоарой Пуйке, Костянтином Руснаком.Мені пощастило співпрацювати з видатними людьми в моєму житті, і найдивнішим було спільне творчість з молодим і талановитим Іваном Акуловим.

Як Ви розвивали свій талант?

Вперше на сцену я вийшла в 16 років і співала романси.Мені дуже пощастило з батьками.Я виросла у творчій родині.Природно, я слухала зовсім не ту музику, яка подобалася моїм одноліткам.Я виросла на народній і класичній музиці.Мама відкрила для мене романси.Спочатку я все виконувала в академічному стилі.Пізніше багато хто мене переконували надходити на відділення класичної музики, але інтуїція підказувала мені на користь вибору естради.Я співаю і джаз, і поп-рок, і поп.Я відчула, що естрадна музика набагато ближче моєму серцю.За життя я звикла виконувати соло і тому не бачила себе в хорі Оперного театру.

Що може дати молодому виконавцеві участь у музичних конкурсах і фестивалях?

Мені довелося брати участь у багатьох фестивалях і конкурсах.Чесно кажучи, я не є їх прихильником, тому що на таких заходах справжні таланти нерідко програють.Значною перевагою фестивалів є досвід, що здобувається виконавцем.Природно, важливу роль відіграють нові відносини, друзі і зростання популярності.На таких конкурсах і фестивалях тебе бачать інші.В іншому, не бачу переваг, тому що немає жодного справедливого конкурсу або фестивалю.Слід тверезо дивитися на речі.Саме тому я відмовилася від участі в фестивалях ще багато років тому.Є тільки кілька фестивалів, на яких стоїть виступати.До цієї категорії належить і Слов’янський базар.Всі перші премії та Гран-прі абсолютно нічого не значать.На 95% все куплено заздалегідь.Для справжніх талантів і володарів сильного голосу участь у фестивалях не завжди добре.

Які Ваші плани на майбутнє?Чи слід чекати нового альбому, пісні або відео?Не могли б Ви розповісти нам докладніше?

Я б хотіла випустити альбом, для якого вже збираю пісні.Це буде мій унікальний альбом.Я не планую випускати щороку по альбому.Хочу відібрати найкращі композиції та записати альбом, який всебічно представить мою творчість.Ще мені хотілося б співпрацювати із зарубіжними групами, танцюристами і виконавцями, щоб мої пісні розвивалися в оригінальному напрямку.

Прочитай та не журись

Опубліковано у Суспільство. Додати до закладок постійне посилання.

Коментарі не дозволені.