Прогулянка по Валя Морілор

прогулянка по валя морілорДля кишинівців, перевалило за 40 і більше років від роду, такі поняття як Центральний парк культури і відпочинку, Комсомольське озеро, Денний кінотеатр, Зелений театр, Мала естрада, човнова станція, Каскадна сходи, Дитяче містечко з естрадою, ресторан і кафе «Чайка» , пляж, Парашутна вежа і багато іншого аж ніяк не звук порожній.

Та й як може бути інакше, якщо з початку 60-х років 20-го століття це прикмети улюбленого місця відпочинку городян.Тут можна було без особливих витрат і зусиль прогулятися по алеях величезного парку, скупатися в озері, позасмагати на пляжі, порибалити і навіть половити величезних раків під камінням у греблі, покататися на човні, послухати у вихідні та святкові дні концерти (бесплатние!) в затишному залі Малої естради під відкритим небом, прогулятися ввечері і помилуватися підсвіченими райдужними струменями каскадів і фонтанів на каскадних сходів.І заодно послухати концерт камерної чи духової музики, який періодично давали різні колективи, затишно розташувавшись в альтанці над сходами.

А ще можна було сходити в Денний кінотеатр під парусиновими тентами, де в будь-яку спеку було прохолодно, а ввечері піти на концерт в Зелений театр під парашутна вишка.Зараз він називається Літнім театром, хоча і Зелений звучало непогано.Нижче Зеленого театру був Дитяче містечко зі своєю естрадою і там по вихідних влаштовувалися районні та міські конкурси дитячого самодіяльної творчості, а іноді виступали і справжні артисти.

Але можна було просто посидіти на лавці в парку – під липами або соснами, і навіть назбирати букет польових квітів для коханої дівчини в далеких кінцях парку.Адже парк цей був ще і традиційним місцем зустрічей і побачень.І найкращим місцем для сімейного відпочинку.

Піднявшись по каскадної сходами, ви потрапляли в сквер, де знаходилося безліч павільйонів, як для дітей, так і для дорослих.Тут можна було зіграти в більярд, шахи, поласувати морозивом, попити газованої води або купити сувенір на пам’ять.І тут же неподалік знаходився постійно діючий атракціон для дітей.А через дорогу від цього скверу знаходилася відома всьому місту танцмайданчик.

Не забудемо, що в дальньому кінці парку, за озером, перебувала ВДНГ, нині Центр Молд-експо.Сюди теж стікалися люди з усього міста, і тут теж було на що подивитися.

В озері цього чудового парку була дійсно чиста вода і в ньому можна було купатися і їсти виловлену з нього рибу.І при цьому не отруїтися.І що в затоці, тобтов ближній до центрального входу частині озера, цілий працювала драга, відсмоктуюча мул з дна озера, який потім вивозився.Тобтоми хочемо сказати, що це було дійсно живе і дуже відвідуване місце, а для багатьох, тоді ще хлопчиків і дівчат, взагалі улюблене місце відпочинку.Особливо враховуючи, що по вул Садовій (нині А. Матеевич) знаходилося декілька шкіл і Держуніверситет.Шкіл цих уже немає, але Університет стоїть на місці і навіть розширився.І ми сподіваємося, що теперішні студенти теж відвідують цей парк і там зазубрювати конспекти до чергової сесії.Ось тільки охолодити розпалену голову їм вже ніде – озера то немає.

Ми важко сказати, як буде називатися парк і озеро, адже тепер ця місцевість носить загальну назву – Долина млинів, по імені хиртопа.Все ж було б непогано дати і парку та озера власні імена і навіть організувати конкурс на цю тему.Але головне, звичайно, щоб сюди повернулося життя.

Прочитай та не журись

Опубліковано у Погляд з середини. Додати до закладок постійне посилання.

Коментарі не дозволені.