Законопроект про Головну комісії з етики необхідний, але має ряд недоліків – вважають експерти

законопроект про головну комісії з етики необхідний, але має ряд недоліків вважають експертиЦентр аналізу та запобігання корупції (Цапка), який проводив експертизу законопроекту про Головну комісії з етики, її структури та методу функціональності, вважає, що документ необхідний і може служити для підвищення ефективності національного механізму по боротьбі з корупцією, але має ряд недоліків.За словами представників Центру, документ не регламентує процедуру розгляду та вирішення конфліктів інтересів, передбачає лише загальний план встановлення механізму декларування доходів і майна та декларування особистих інтересів публічними структурами.Друге зауваження стосується того, що інформативна нота не містить економічно-фінансове обгрунтування проекту, незважаючи на те, що для заснування нової держструктури знадобляться певні витрати.

Експерти Цапка відзначають, що Закон про конфлікт інтересів, прийнятий у 2008 році, залишиться тільки на папері поки не буде створена Головна комісія з етики, не буде прийнятий статут і метод її функціонування, а також поки не буде затверджена модель декларацій про особисті інтереси.На думку експертів, голова Комісії повинен призначатися президентом країни, а не головою парламенту, оскільки він займає політичну функцію.«Голова цієї комісії буде призначатися спікером строком на 5 років, але було б краще, якщо це призначення проводилося на конкурсній основі, тоді комісія викликала б більше довіри», – зазначила юридичний експерт Маріанна Калугіна.

Законопроект про Головну комісії з етики був розроблений Міністерством юстиції, яке вважає, що прийняття цього документа дозволить досягти результатів у тому, що стосується впровадження політики з контролю декларацій про особисті інтереси, доходи та майно державних діячів, суддею, прокурорів, держслужбовців і деяких осіб, займають керівні посади.У цьому зв’язку Мін’юст вважає за доцільне адаптувати румунський модель законопроекту до ситуації в Молдові, враховуючи належність Румунії та Молдови до однієї і тієї ж правової системи – романо-германської.У свою чергу, експерти Цапка вважають, що недостатньо аргументовано застосування румунської моделі без надання варіантів по запобіганню можливих інституційних недоліків.

Прочитай та не журись

Опубліковано у Погляд з середини. Додати до закладок постійне посилання.

Коментарі не дозволені.