Фото: Foto: noi.md Найсвіжіший приклад скорочення сфери використання російської мови в Молдові – законодавча ініціатива Ліберальної партії. Мова в документі йде про стягування штрафів за рекламу російською мовою. На думку авторів законопроекту, такої реклами в Молдавії занадто багато, що є грубим порушенням права на інформацію для більшості населення, а домінування російської мови на шкоду державному порушує мовне законодавство .
Нічні новини
У середині жовтня змінило сітку мовлення суспільне телебачення. Випуск новин російською мовою, який протягом 20 років виходив о 19.00, було перенесено на нічний час. Керівництво компанії пояснює це низьким рейтингом передачі. На думку ж члена Координаційної ради з телебачення і радіомовлення (КСТР) Корнеліу Міхалаке, справа не в рейтингах, а в політиці нинішнього керівництва країни.
Перенесення єдиною новинний передачі російською мовою з прайм-тайму на нічний час робить її практично недоступною для російськомовних глядачів, які, за найскромнішими оцінками, становлять третину населення.
Ранок на Першому каналі?
Найрейтинговіший в Молдавії російський Перший канал мовить на ефірних частотах, що належать державі. На цих же частотах йде мовлення місцевого приватного телеканалу Прайм , що випускає передачі румунською мовою. Тому понад мільйон російськомовних громадян країни позбавлені можливості по ранках дивитися інформаційні програми російською мовою.
Політолог Анатол Церану не бачить в цьому ніякого невідповідності. Якщо частоти, на яких мовить Перший канал належать Молдавії, то з чого це раптом громадяни країни повинні дивитися по ньому новини Росії та ще на мові іншої країни?
А мешканка Кишинева Ірина Рижикова вважає таку ситуацію прямим порушенням її прав. Адже, за її словами, вона сплачує податки до бюджету в тому числі і для того, щоб мати можливість отримувати інформацію рідною мовою. До того ж, нагадала Ірина, в Молдавії ніхто не відміняв статус російської як мови міжнаціонального спілкування.
Нинішній статус ні до чого не зобов’язує
Мовне питання постало особливо гостро після приходу до влади Альянсу за європейську інтеграцію (АЄІ), куди входить і Ліберальна партія, однією з цілей якої є приєднання Молдови до Румунії. Так, наприклад, член парламентської фракції лібералів, керівник молдавської делегації в ПАРЄ Анна Гуцу, впевнена, що виходець із російськомовної родини, навіть володіє державною мовою, не може стати президентом країни. Таку думку вона висловила в інтерв’ю одному з місцевих радіоканалів. І ніхто з депутатів, у тому числі і опозиційні комуністи, ніяк на це не відреагував, хоча заяву Гуцу йде врозріз з діючою конституцією.
Декларації такого роду, витіснення російської мови з аудіовізуальних ЗМІ, скорочення російських груп в університетах і закриття російських шкіл призвели до того, що в соціальних мережах знову кинутий клич збирати підписи за надання російській мові статусу державної. Адже нинішній статус мови міжнаціонального спілкування влади ні до чого не зобов’язує, вважають багато відвідувачів молдавських інтернет-форумів.
Додаткові гарантії кожному мові, використовуваному на території країни, могла б дати ратифікація в парламенті Європейської хартії регіональних мов. Однак, вважає ректор Слов’янського університету Тетяна Млечко, є побоювання, що Хартія буде прийнята з української зразком: російська мова прирівняють до мов, носіями яких є малий відсоток населення.