Штефан Великий прогулюється по селу Липник в супроводі своїх соратників

штефан великий прогулюється по селу липник в супроводі своїх соратниківУ червоних шатах, з короною на голові і в супроводі кількох воїнів, воєвода Штефан Великий вирішив відвідати Липник – місце, де відбулося його армія здобула перемогу в битві над татарським військом.Згідно з цим сценарієм кілька десятків молодих представників Національної федерації боротьби «Voievod» організували в цьому селі перший фестиваль, у програмі якого передбачені інсценування деяких історичних моментів з життя Штефана Великого.

Крім того, молоді люди, що озброїлися мечами і щитами, влаштували показові бої, відтворюючи хід битви під селом Липник.За словами голови Національної федерації боротьби «Voievod» Миколи Паскар, за допомогою цього фестивалю представники федерації намагаються привернути увагу молоді до історії Республіки Молдова, а також показати, що ця спадщина не може бути піддано забуттю.Перемоги та видатні особистості – ці цінності об’єднують громадян Молдови і допомагають їм по-справжньому любити свою країну, – сказав Микола Паскар.

У свою чергу, жителі цього села говорять про те, що їм радісно ходити кожен день по тих місцях, де колись ступала нога великого воєводи і його соратників.Якщо нинішня молодь сьогодні не вихована в дусі любові до народу, до шанування національних цінностей, не думаю, що у цього народу є шанси для виживання, – висловила свою думку директор місцевого ліцею Валентина Кирияк.Крім того, вона вважає прикрим те, що настільки значне з історичної точки зору поселення не тільки не оцінений по достоїнству, але і просто забуто.

Пізніше деякі представники федерації «Voievod» відправилися до того місця, де, за словами жителів Липники, знаходилося поле битви, так як там були виявлені залишки бойових луків.Вони стверджують, посилаючись на переказ предків, що спочатку село знаходилося на тому місці, яке зараз прийнято місцеположенням поля бою.Поселення було спалене татарами, а пізніше було відновлено на іншій ділянці землі.

Прочитай та не журись

This entry was posted in Ціна невідомості and tagged . Bookmark the permalink.