Фото: moldovenii.md До такого невтішного висновку приходять молдавські екологи
Оксана РУДЕНКО
Вони відзначають тенденції глобальної зміни клімату, які підкріплюються хижацьким ставленням до природних ресурсів влади двох сусідніх держав: Молдови та України. Жителі нашої країни вже звернули увагу на те, як часто стала вражати територію Молдови жорстока посуха, а на півдні вже щосили почався процес опустелювання. У цьому році, «завдяки» відсутності водопроводу в селах, місцеві жителі зіткнулися з іншою проблемою – у багатьох районах країни пересохли криниці.
Мине кілька років, і люди звикнуть і до посухи, і до пересохлих колодязів. Так само, як звикли до того, що дрібні річки республіки перетворилися в каналізаційні стоки, а у великих річках немає того розмаїття і багатства риби, про який ще пам’ятають жителі середнього віку. В чому причина? Люди кивають то на глобальне потепління (під час посухи), то на глобальне похолодання (коли урожай в заплаві Дністра визріває на місяць пізніше звичайного). Однак не всі розуміють, що ці проблеми тільки частково можна віднести на рахунок глобальних змін клімату. Значітальний внесок у знищення навколишнього середовища в Молдові вносить людська діяльність і відсутність у держави жорстких правил охорони і управління природними ресурсами.
Не в останню чергу мова йде про функціонування Новодністровського Гідроенергокомплекс, розташованого на українській і частково молдавській території. У нас майже не говорять про цю проблему, але багато жителів Молдови вже зіткнулися з нею під час весняних паводків 2008 і 2010 року, коли при скиданні зайвої води з водосховища не витримували дамби в деяких молдавських селах і будинки місцевих жителів заливало водою. Але проблема цього гідровузла не тільки в невідрегульованих скиданні води. Фахівці вважають, що набирає обертів робота енергокомплексу може в дальшнейшем сприяти екологічній катастрофі як на території Молдови, так і Одеської області України.
Об’єкт цей спірний: відносно нього досі не врегульовані три основні питання між Молдовою та Україною. По-перше, йдеться про власність, так як будівництво його було почато в радянський час і це був об’єкт союзного значення, не належить окремо Україні або Молдові. Природно, що у Молдови є претензії на частину власності.По-друге, комплекс розташований частково на молдавській території, і це питання також потребує врегулювання. І, по-третє, досі зберігається проблема негативного впливу на екологію Дністра і його заплави. За нашими відомостями, переговори між Молдовою і Україною з усіх цих питань вже підходять до завершення. І, можливо, вже у вересні за деякими з них буде прийнято рішення. Однак питання негативного впливу на природу, як і раніше залишається відкритим, незважаючи на запевнення чиновників.
Про це, а також про інші причини негативних змін у природі Молдови ми розмовляємо з колишнім депутатом Парламенту РМ, директором Міжнародної асоціації зберігачів річки «Eco-Tiras» Іллею Тромбіцкім.
Холодна вода
Чому в Дністрі стало менше риби, а врожай на його берегах дозріває на місяць пізніше
— Коли ми говоримо про вплив Новодністровського гідровузла на Дністер, по-перше, потрібно відзначити зміну рівня Дністра, тобто вода в Дністер надходить нерівномірно і відповідно оголюється дно і береги річки. Це не дозволяє рибі відкладати ікру і викликає загибель багатьох безхребетних.
Другий фактор, дуже принциповий – знижені якості Дністра для відпочинку. Круглий рік в середній і нижній Дністер надходить дуже холодна вода, близько 6 градусів, що не не дозволяє займатися рекреаційний діяльністю, тобто використовувати Дністер до Сорок і нижче для відпочинку. В результаті, через погіршення стану річки Молдова втрачає у розвитку туризму.
По-третє, змінився мікроклімат в прибережних районах. Місцеві жителі не завжди можуть зрозуміти, чому приблизно на місяць сповільнюється дозрівання овочів на плантаціях, розташованих вздовж Дністра. Та й для зрошення холодна вода не дуже підходить.
Чому в Дністер надходить холодна вода? Це відбувається, перш за все через сильні добових коливань води в результаті діяльності Новодністровського Гідроенергокомплекс. Глибина водосховища ГЕС-1 досягає 50-60 м, для скидання використовуються нижні шари води. Вони мертві, холодні круглий рік і дуже чисті.
Прозора вода викликає рясне розвиток водної рослинності в Дністрі, яка відмирає і створює той самий мул, яким прискорено заповнюється Дубоссарське водосховище. І ліки від цього немає. Таким чином, вигода України в результаті діяльності гідрокомплексу викликають дуже негативні наслідки в середньому і нижньому Дністрі, які можна прорахувати і економічно.
Крім того, у весняний період, коли нереститься риба, енергетики на практиці не враховують інтереси рибних запасів, збереження біоразнообюразія. Тому і молдавська територія, і нижня Україна – мається на увазі дельта Дністра, нижній Дністер, – практично не отримують воду в потрібній кількості, що не дозволяє ні рибі нереститися нормально, ні розмножуватися водно-болотним птахам.
До цих пір ніхто толком не займався підрахунком збитку для навколишнього середовища від діяльності гідровузла. Але близько 10 назад прораховували збиток для рибних ресурсів, і він складав приблизно 80-100 тисяч доларів на рік. Звичайно, це дуже мала взята частина того, що ще потрібно врахувати. Ми повинні говорити також про те, що навколо Дністра визрівання овочів і фруктів відбувається на місяць пізніше, ніж раніше. Це теж негативний наслідок скидання холодної води.
— Чому ж чиновники кажуть, що все прораховано і ніяких проблем екології Дністра це не приносить?
— Справа в тому, що ще в 2008 році почало готуватися спеціальну угоду по Дністровському гідровузла, яке передбачає, що Молдова віддає 14,5 га землі Україні в довгострокову оренду. У проекті були прописані і екологічні моменти. Але потім громадськість усунули від участі в обговоренні цього документа. І що сьогодні передбачається в цьому проекті в плані навколишнього середовища, нам не відомо, так як доступ до документів закритий.
— Але Ви ж учасник переговорів?
— Ні, я учасник переговорів за басейновим угодою по Дністру, яке і Молдова, і Україна зобов’язана підписати відповідно до Водної конвенції. Його обговорення йде вже більше 15 років. І це непростиме затягування по термінах. Єдине – що позитивно – Молдова висунула умову: спочатку гроші, потім стільці. Мається на увазі: спочатку угоду по Дністру, потім – по гідрокомплексу. Але в України є досить багато важелів впливу на Молдову – не екологічних, а інших. У тому числі політичних (я маю на увазі Придністров’я) і економічних, – тому я глибоко не впевнений, що міністерство економіки Молдови, яке відповідає за угоду по гідровузла, належним чином врахує всі моменти, пов’язані зі збереженням екосистем Дністра.
Дністер «чистять» – гравій летить
або Чому Кишинівці змушені будуть більше платити за питну воду
— Питання по Дністру сьогодні досить суперечливий. Екологи стверджують, що треба бити тривогу, чиновники кажуть, що все добре, і Дністру ніщо не загрожує. Що відбувається з річкою насправді?
— Насправді треба бити тривогу, тому що сьогодні Дністер абсолютно не порівнянний з тим, яким він був 50-60 років тому. Його якості дуже сильно погіршилися, в тому числі йдеться про очищувальну здатність екосистем Дністра. І тут я хочу звернути увагу, що не далі як у червні цього року уряд схвалив проект закону про внутрішньому судноплавстві, яким міністерству транспорту дозволено що завгодно на Дністрі.
Насправді мова йде про те, що правдами і неправдами Мінтранс кришує видобування піску і гравію, які як якраз і є біологічними фільтрами для води. А чим гірше вихідна якість води, тим дорожче її очищення. Тобто Кишинівці будуть платити більше за те ж якість води.
Крім того, не можна забувати про тих видах риб, які нерестяться тільки на піску і гравію. Фактично руйнуються нерестилища, зменшується кормова база для риби. А в цілому, незаконна діяльність розробників призводить до зниження середнього рівня води в річці, а потім, як наслідок, і рівня грунтових вод, і до розмиву берегів.
Національна рада з участі при прем’єр-міністрі направив йому лист 6 серпня з проханням відкликати і переглянути законопроект. Однак ми не були почуті – уряд схвалив законопроект в цьому варіанті і відправило його в парламент.
— Але в Молдові проблеми не тільки з річкою Дністер, але і з іншими річками і водоймищами.
— Якість річок, у тому числі малих типу Бичка, Реута, – насправді безпосередньо залежить від господарювання людини на території їх басейну. І тут є дуже багато претенцій екологів до держави, яке просто не звертає уваги на ці моменти. Почнемо з того, що 76% террітоіріі Молдови – це сільськогосподарські угіддя. Сьогодні величезна їх територія не використовується під сільське господарство. Але в уряду взагалі навіть немає планів переорієнтувати ці території на, приміром, лісовий фонд, з тим щоб значно збільшити його площу. Це дозволило б збалансувати, стабілізувати екологічну ситуацію, і поліпшити гідрологічний режим. В принципі – це головне, що потрібно зробити, враховуючи насуваються кліматичні зміни. 10 років тому це питання ще ставилося під сумнів. Сьогодні вже ніхто не сумнівається. І, за прогнозами вчених, ми входимо в зону, яка буде піддана опустелювання. У більшою мірою цьому опустелювання піддасться Південь Молдови. Хоча там це вже відбувається. Але через 30 років центральна частина Молдови буде така ж, як сьогодні Гагаузія.
— Молдова перетвориться на пустелю?
— Проблеми будуть зростати, і якщо на них не звертати уваги, як це робиться сьогодні, то цей процес буде набирати силу.
— Чи можна говорити про те, що висохлі криниці цього року – перші симптоми насувається опустелювання?
— Звичайно. І це було цілком передбачувано, тому що мова йде про наслідки зміни клімату. Тому ми говоримо про те, що територією треба керувати більш ефективно і розвивати ті ландшафти, які виконують стабілізуючу функцію. Це в першу чергу – природні ліси. У нас і зі старим керівництвом «Молдсільви», і з новим керівництвом триває зміна дубових і грабових лісів на акацієві. Це дуже шкідливо для гідрологічного режиму, але цей процес іде. Чому? Бо легше звітувати, тому що швидше приходить прибуток у вигляді деревини. Але в нашій країні я взагалі би заборонив будь-яку рубку лісу. Тому що економічного толку не так багато, а екологічний збиток величезний.
********
На жаль, боротьба за истощающиеся природні ресурси йде у всьому світі. Однак особливо варварську форму вона набуває в бідних державах, що розвиваються, де до влади, як наприклад, в Молдові, приходять тимчасові виконавці, які за короткий термін намагаються «вичавити» всі соки зі своїх країн. Цим політикам неважливо, як на цій випаленій землі будуть жити наступні покоління, тому що більшість з них є громадянами інших держав. Однак їх слід залишиться в історії Молдови. І цей слід набагато важливіше тієї тимчасової вигоди, яку вони отримують, знищуючи ліси, руйнуючи русла річок і сприяючи перетворенню колись квітучого краю в пустелю.
«Кишинівський оглядач» спеціально для www.noi.md