«Музика не може мислити, але вона може втілювати думку» – Костянтин Москович

«музика не може мислити, але вона може втілювати думку» костянтин московичМузика відомого молдавського наіста Костянтина Московича зазвучала східними ритмами.Новий альбом музиканта «Антологія азербайджанської музики на молдавському нае» – перший альбом з музичного проекту по просуванню ная через національну музику різних народів.Про новий проект, про концертного життя і про музику в цілому з нами поділився Народний артист РМ, маестро Костянтин Москович.

Розкажіть, в чому головна ідея Вашого проекту, що передбачає створення антології музики різних народів, виконаної на нае?

Головна ідея мого проекту полягає в об’єднанні людей різних культур, релігій, віку і професій за допомогою музики.Адже музика це інтернаціональна мова, здатний об’єднати людей.Її интегрирующее дія проявляється не тільки на глобальному, але й на міжособистісному рівні.Допомагаючи розкріпачитися, музика активізує «спілкування по душах», одночасно сприяючи подоланню різного роду комунікаційних бар’єрів.Моя задумка заснована на тому, що вона може забезпечити унікальну можливість спілкування без слів для того, щоб пізнати красу різних культур і народів.

Які Ваші враження від концерту та презентації альбому?

На презентації альбому «Антологія Азербайджанської музики» здійснилося те унікальне чудо, яке відбувається досить рідко.Музика, яка не має кордонів, об’єднала людей різних національностей і релігійних конфесій в одне ціле.Збулася моя давня мрія про те, щоб про наш унікальний молдавський інструмент, най, дізналися якомога більше людей інших народів.Як не дивно, але найактивнішими в просуванні цієї ідеї виявилися представники азербайджанської діаспори та конгресу азербайджанців Молдови, в особі голови Вугар Новрузова.Початок концерту було поетичне, навіяне глибокої романтикою і глибокою філософією.Я виконав уривок з композиції під назвою «мугам».Азербайджанський мугам духовно схожий з молдавської дійною.Обидві композиції є уособленням культурної спадщини, вони володіють глибокою філософією, яка притаманна кожному народу.Я вирішив, що для першої композиції ідеально підійде саме мугам, оскільки, таким чином, легше всього передати слухачеві дух Азербайджану.Родзинкою концерту став запрошений мною Наміг Ізмайлов, один з моїх хороших друзів.Зараз він встигаючий бізнесмен, а в минулому дуже хороший музикант, який грав на унікальному ударному інструменті нагару.Саме звучання цього музичного інструменту додало виконанню східний колорит, притаманний азербайджанської музики.Оплески і захоплені обличчя глядачів, які я міг спостерігати в кінці вечора, були величезною нагородою й підтвердженням того, що люди готові дізнаватися щось нове через музику.

Як Ви підбирали музику для альбому?

Ви знаєте, не кожен твір може зазвучати на тому чи іншому інструменті.Тому, тонко відчуваючи специфіку ная, я намагався підібрати саме ті твори, які максимально могли відкрити глибину і широту його звучання.Природно, основне перевага була віддана дуже відомим фольклорним композиціям, які цінуються не тільки в Азербайджані, але і у всьому світі.До альбому увійшли, також, авторські роботи азербайджанських композиторів.Ці твори здалися мені дуже близькими по духу з молдавськими наспівами.Те, що ми створили, це робота не однієї людини, а цілої команди.Хочеться відзначити таких музикантів як Олег Вітлюк, Міхай Сорокан і колектив Алекс Каланча Бенд.До кожної композиції ми підходили дуже уважно, адже хороші речі робляться дуже скрупульозно і не поспішаючи.Багато в чому нам допомагала і вся азербайджанська діаспора.Працюючи над цим альбомом, я виявив зовсім інший світ і багатющу культуру.У якийсь момент я зрозумів, що перебуваю на правильному шляху.Ідея грати музику інших народів на молдавському інструменті не має ні кордонів не тимчасових перешкод, ні аналогів.Можна творити, творити і ще раз творити.

«музика не може мислити, але вона може втілювати думку» костянтин московичНаскільки для Вас було складно освоювати музику іншого народу?

Це дуже відповідально і, природно, дуже складно.По-перше, є своя специфіка, є свої мелізми, є купа тонких нюансів тієї чи іншої музики, тієї чи іншої народності.Я не ставив собі за мету скопіювати когось або повторити те, що робили досі музиканти в Азербайджані.Коли я працював над альбомом, мені було дуже цікаво, про що говорять їхні пісні.Я був дуже здивований, наскільки глибокі почуття і сенс самих пісень.Іноді назви не збігалися з моїми уявленнями і манерою гри.Я намагався вилити музику через свою душу, через свій звук, через свій інструмент, природно, дотримуючи канони.Моє знайомство з азербайджанської культурою не обмежилася лише музикою, я ознайомився і з висловами великого азербайджанського мислителя і поета Нізамі Гянджеві.Цей філософ вклав в рядки коротких чотиривіршів дуже багато життєвого сенсу.Зіграти музику можна по-різному, я намагався зіграти її так, щоб глядач на час виступу зміг перенестися в інший вимір, а саме, в східні країни.Я дуже радий, що після того, як альбом прослухали багато, я отримав дуже високу оцінку, а найкраще – це оплески які звучали на концерті.

Розкажіть про наступну антології, про яке народі вона буде написана?

У наступному альбомі я планую зібрати антологію балканської музики.У цей альбом увійдуть відомі фольклорні мелодії країн балканського регіону.Я вже веду переговори з багатьма відомими композиторами, один з них це син кінорежисера Еміра Кустуріци – Стрибор Кустуріца.Ще у мене є задумка, якщо, звичайно, знайду підтримку у місцевої єврейської діаспори, попрацювати і над антологією єврейської музики.Саме цей альбом я б хотів записати з відомим кларнетистом і володарем премії Оскара за виконання саунд треки до фільму «Список Шиндлера» – Гіора Фейдманом.

Костянтин, на Вашу думку, на що ще здатна музика?

Музика здатна на чудеса.Вона може зцілювати і виліковувати.А ви знали, що сьогодні музична терапія використовується для зменшення болю, страху, напруги, підвищення тонусу організму, лікування депресії, для медичної реабілітації та для супроводу фізичних занять?А адже це насправді так!Та музика, яка ближче всього людині, яка більше всього приносить йому комплекс позитивних емоцій, володіє привабливою силою для людини.А ще, якщо говорити про любов, «Однією любові лише поступається музика, але й любов – це теж музика …».Мене вразив один цікавий факт з історії, після Другої світової війни Німеччина була повністю зруйнована.Коли її почали відновлювати, в першу чергу відновили церкви і храми культури.Ви запитаєте чому?Це ж очевидно, для підняття духу.Люди були настільки пригнічені і налякані, що допомогти їм можна було тільки через церкву і культурні заходи.Зараз мене засмучує лише одне – на жаль, ті, хто перебувають при владі, не завжди це розуміють.Коли держава інвестує в культуру, люди мають майбутнє, але коли про культуру забувають, люди приречені на втрату культурних цінностей.

Коли Вам захотілося стати музикантом?

Я вважаю, що став музикантом не випадково.Це був напрямок від бога.У дитинстві я хотів стати лікарем, а саме гінекологом.Коли я став старшим, я зрозумів, наскільки ця професія важлива для жінок і впевнено думав що лікарем я стану, тим більше, мама хотіла, щоб я став медиком.Але так сталося, що батькова любов до музики вплинула на мене більше.Я вперше пристрасно захотів оволодіти грою на інструменті після того, як почув віртуозну гру одного молодого хлопчини, він грав на акордеоні.Його музика мене так надихнула, що я на наступний день прийшов до тата і попросив його купити мені акордеон.Папа відреагував моментально.Протягом року, не знаючи жодної ноти, я на слух підбирав мелодії і вдало грав на весіллях.Коли мені було 14 років, в моєму селі відкрилася перша музична школа.Але на клас акордеона мене не взяли, я був уже дорослий.У той час не користувалася популярністю гра на нае, а мій перший учитель, Василь Бинзарь, дав мені вагомий аргумент на користь нього.Він мені сказав «Костя, якщо ти будеш вчитися на нае, ти зможеш вчитися і на акордеоні».Це сильно вплинуло на мій вибір.

У чому запорука гарної музичної композиції?

В її духовному посиланні.Адже музика – це стан душі композитора.А завдання виконавця оживити ноти написані композитором.Запорука успіху будь-якої композиції в її проникливому розумінні.Музика як магія, вона може творити і робити чудеса.

C ким із молдавських музикантів Ви дружите?

Я відкритий для всіх і з багатьма музикантами я дружу.Я оптиміст і, як мені здається, дуже позитивна людина, тому дуже рідко з ким або сварюся або не знаходжу спільну мову.Завжди готовий відгукнутися на будь-яке прохання.Допомагаю колегам по цеху, не вимагаючи нічого натомість.

Кого з молодих молдавських музикантів Ви б відзначили як талановитих?

Як би не критикували нинішню молодь нашої естради за низькі моральні звичаї, вона вельми прогресивна.Мені дуже подобається, як працює Паша Парфеній, хоча я його завжди сварю за неорганізованість.Звичайно ж, він не ображається, а лише бере до уваги мої зауваження.Мені дуже сподобалося те, як зараз для відбору на конкурс «Євробачення 2011» підготувалися учасники дуету Борис Коваль та Христина Кроітору.На відбіркових турах до «Слов’янський базар» мене вразила дев’ятирічна Лавінія Руссу, дуже перспективна і талановита дівчинка.Співачка Крістіна Скарлат дуже сильна виконавиця, яка представлятиме Молдову на «Слов’янському Базарі».Молодих талантів у Молдові багато, до них треба лише прислухатися і помітити.

«музика не може мислити, але вона може втілювати думку» костянтин московичЯкі Ваші відчуття від музики, яка звучить в сучасному світі?

Я вважаю, що в сучасному світі поганої музики немає, є ті, хто її розуміє чи не розуміє.Гарна музика зрозуміла всім і не важливо, наскільки б вона була експериментальною, її зрозуміють або, принаймні, скажуть: «Я таке слухати не стану, але вона мене вразила!» Адже всім відомо, що музика спочатку несе в собі дуже сильні емоції .Гарна музика повинна нести сильні емоції, змушувати переживати.Емоції доступні всім, і для цього не обов’язково розуміти той чи інший стиль музики.Музика постійно змінюється, тому що змінюється сприйняття, змінюються ті, хто її слухають, але є ази, які залишаються незмінними ніколи.Я думаю, що музику не можна нав’язати.Людина сама створює свою музику і культуру.І це все залежить від настрою в суспільстві і в світі.Чим нетямущого світ, тим менше сенсу і в музиці, і в культурі.Тому треба покращувати наш світ і вносити в нього більше позитиву.Саме тоді і музика звучатиме тільки краще.

Як Ви сприймаєте роботу в студії і роботу на концертах?

Це дві різні речі.Студія це той світ, в якому можеш дозволити собі все що захочеш.Концерт це зовсім інший стан, тут присутній обмін імпульсів, прийом і віддача, а також дуже велика відповідальність.Коли я чую молодих виконавців, які говорять що у них немає емоцій і хвилювання перед виходом на сцену, я розумію, що, як артист, цей виконавець вже втрачений.По-перше, тому що він виходить і відкриває рот під фонограму, обманюючи глядача, а по-друге, хвилювання завжди має бути, це нормальний процес.Ти виходиш на сцену, ти переживаєш, ти вживаєшся в той образ і в ту музику, яку виконуєш.Тільки в такому консенсусі можна домогтися успіху.Я дуже самокритичний.Після виступу я можу знайти купу зауважень, які, в принципі, глядач навіть не помітить.

Які книги Ви волієте читати?

Підкоряючись обставинам, зараз віддаю перевагу аудіоформат або книги в електронному вигляді, тому як єдино, коли на це можна знайти час – це транспорт і аеропорт.Дуже подобається науково фантастичні напрямки.В юності мені подобалися книги з романтичним ухилом.Мені було важко читати Достоєвського, але я із задоволенням читав твори Льва Толстого.Не відриваючись, прочитав роман «Війна і Мир».Нещодавно син порадив мені почитати цікаву серію книг під назвою «Життя чудових людей».Можу відзначити, що в цих книгах є чому повчиться.Безперечно, читання розширює кругозір, але це залежить від вибору якісної і хорошої літератури.Те, що ви читаєте, відбивається на вашому обличчі і характері.Пам’ятаєте, як у Висоцького: Значить, потрібні книжки ти в дитинстві читав …

Розкажіть про своїх концертних планах на найближчий час.

Вже 25 березня у мене сольний концерт у Мінську з президентським оркестром Білорусії, на цьому концерті я представлю свою нову програму.Потім я їду до Таллінна (Естонія), де в мене буде три концерти, а 4 квітня я всіх запрошую в Стамбул (Туреччина), де пройде мій концерт разом з ансамблем акордеоністів «Кончертіно».Далі, 14 квітня я запрошую на весняний бал до Відня, де я виступаю як спеціальний гість.На підтримку альбому «Антологія азербайджанської музики» ми готуємо турне по Молдові, Туреччині, Азербайджану і країнам, де є азербайджанська діаспора.Ну і, звісно, ​​я планую продовжувати розпочату справу, радувати шанувальників хорошою музикою і освоювати нові горизонти.

Прочитай та не журись

Опубліковано у Новини | Теґи: молодь, транспорт. | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.

Коментарі не дозволені.