Реформи у Молдові

Фото: ko.md Більше трьох тисяч великих і малих річок Молдови знаходяться в жалюгідному стані. Це тільки здається, що води в Молдові багато, стверджують екологи. Насправді більша частина населення Молдови та Одеської області споживає воду з транскордонної річки Дністер. Але й вона деградує. Одна з причин – безконтрольне гідробудівництво. І, в першу чергу, мова йде про Дністровському гідровузлі, який має намір розвивати Україну. Споруда розташована на річці Дністер і частково – на молдавській території. Вирішення цього територіального питання сусідня держава вважає одним із пріоритетів своїх відносин з Молдовою. Екологи ж попереджають: у цьому питанні крім економічних і політичних складових, необхідно врахувати і екологічний аспект.

Дністровський гідровузол почали будувати ще на початку 80-х минулого століття. Гідроенергетичний комплекс на Дністрі повинен був складатися з двох ГЕС, ГАЕС (гідроакумулюючої електростанції) та атомної електростанції. Але Союз розпався, будівництво зупинили, і відновили роботи тільки через 20 років. Щоправда, питання про атомній електростанції зняли, але натомість вирішено було розвивати гідроенергетику. Таким чином, сьогодні до складу Дністровського гідровузла входить будується Дністровська ГАЕС і вже функціонуючі Дністровська ГЕС-1 і Дністровська ГЕС-2 (буферний гідровузол). Дністровська ГЕС-2 розташована в районі села Наславча Окницького району.

Дністровська ГАЕС – це величезний штучний резервуар на горі, поруч з Дністровською ГЕС, куди насоси вночі закачують воду, а вдень скидає її назад у 26-кілометрову водосховищі між двома ГЕС, виробляючи електричну енергію. Адже вночі споживання електроенергії істотно зменшується, а отже з’являється її надлишок. Іншими словами, вночі ГАЕС акумулює дешеву енергію, а вдень продає дорогу, і на цьому заробляє.

Проте в даний час станція працює не на повну потужність. У той же час Україна сьогодні робить ставку на гідроенергетику. Не так давно генеральний директор Укргідроенерго Ігор Сирота заявив, що держава активно зайнялося розвитком цього об’єкта. Коли завершать будівництво всіх семи гідроагрегатів (приблизно в 2017 р.), Дністровська ГАЕС буде мати потужність в 3000 мегават і стане найбільшою з подібних станцій в Європі і однією з найбільших у світі.

«Одним із першочергових напрямків спільної діяльності компанії Укргідроенерго та Чернівецької облдержадміністрації є забезпечення добудови першої черги, тобто трьох гідроагрегатів. У 2011 році на будівництво Дністровської ГАЕС направили 1 млрд 900 тис. грн. Готується до введення другий гідроагрегат станції, також йде будівництво водосховища на 32 млн куб. м », – сказав він.

Українська влада має намір фінансувати подальшу добудову станції з трьох джерел: за рахунок бюджетних коштів, цільових надбавок і кредитних коштів. Президент України доручив закінчити першу чергу до 2013 р. За рахунок нових гідроагрегатів та їх інфраструктури (інженерних і технологічних споруд) потужність станції зросте у три рази. А в цьому році компанія планує закінчити роботи на верхній водоймі обсязі 72 млн куб. м. Загальний обсяг запланованих на 2012 р. інвестицій становить 2,4 млрд гривень.

Сьогодні діяльність станції вже викликає протести екологів і громадськості. Енергетики стверджують, що ГАЕС для Дністра – потрібна. Вона акумулює воду і тим самим дозволяє уникнути паводків. Насправді ж Новодністровська ГЕС змінює гідрологічний і температурний режими річки. Навесні вода на кілька градусів тепліше, а влітку – холодніше, ніж потрібно. До того ж ГЕС-2, в завдання якої входить нівелювання рівнів води, «притримує» її, не рахуючись з інтересами дністровських мешканців нижче за течією. У таких умовах риба не може нереститися. І, як результат, річка позбавляється багатьох цінних видів риб, а їх замінюють дрібні бур’янисті, стверджує виконавчий директор міжнародної екологічної асоціації Eco-Tiras Ілля Трoмбіцкій.

«Гідроенергетика ставить під загрозу біорізноманіття Дністра в цілому, – говорить він. — Її однозначно не можна назвати зеленою. Забір протягом доби десятків мільйонів кубометрів води у верхній басейн і скид її знову в нижній впливає на всі гідрологічні процеси у водоймі. Так як гідрокомплекс використовує воду з дна річки, вона стає надмірно прозорою. Це призводить до процесу лімнізаціі. Тобто річка перетворюється в серію озер. Оскільки рослинність на дні швидко росте і потім відмирає, то її залишки збираються в Дубосарського водосховище, утворюючи нові шари мулу. Водосховище перетворюється на болото, а ми отримуємо менше електроенергії. Порушені екосистеми погіршують умови життя і відпочинку жителів Молдови та Одеської області, ведуть до деградації найцінніших екосистем нижнього Дністра.

Весь гідровузол відбирає дуже багато води з Дністра. Але в деякі періоди річка особливо має потребу у воді (травень-червень, коли риба нереститься). І тоді необхідні екологічні попуски. Останні роки продемонстрували: коли води достатньо – енергетики ще якось дотримуються цих правил. А коли мало, то скидають як їм вигідно ».Українські енергетики стверджують: «скільки давати води, вирішує спеціальна комісія». Однак рішення комісії не виконуються.

Eco-Tiras вже давно виступає проти розширення Новодністровської ГАЕС, і вимагає від властей Молдови перегляду проекту угоди з Україною про її функціонування з посиленням гарантій екологічної безпеки. Цей проект зараз активно обговорюють представники молдавської та української сторони. На думку екологів, розширення гідровузла буде мати негативні наслідки для навколишнього середовища та значно скоротить здатність річки до самоочищення.

«Наша точка зору полягає в тому, що проблеми Дністра повинні вирішуватися комплексно, – говорить Ілля Тромбіцкій. — І поряд з цим угодою, в пакеті, має бути підписана міжурядова угода по басейну Дністра, згідно Гельсінкської конвенції по транскордонним водам, яке б визначило відповідальність країн цього басейну. Тоді буде з кого спитати за варварську вирубку лісів, вибірку піску і гравію з дна річки, необгрунтоване і неузгоджене будівництво об’єктів на річці. Адже все це ускладнює природний плин ріки, заважає роботі очисних споруд і створює багато проблем. Ця угода має передбачати участь не тільки державних відомств в управлінні басейном, але і екологів, медиків, науковців, громадськості, нарешті ».

Нагадаємо, що між Молдовою і Україною діє Угода 1994 року по прикордонним водам, яке передбачає участь у вирішенні завдань тільки державних служб. Сьогодні ведеться робота з розробки нової угоди.