Реформи у Молдові

Фото: tv7.md 7 червня в Кишиневі пройшов другий конгрес Національної конфедерації профспілок Молдови

Слабка ланка

У соціальному діалозі уряду, патронатів і профспілок останні – найслабша ланка.Інтернет-форуми рясніють невтішними характеристиками на адресу профспілкового руху та його лідерів, народ їх вважає кишеньковими і угодовську.

У Молдові не може бути незалежних профспілок, у них складаються тільки працівники держпідприємств, і керівник може створити альтернативний профспілка, яка проголосує за будь-яке його рішення зі страху втратити роботу, – це найбільш утішна думка на форумі одного з порталів.Самі профспілкові діячі говорять: який народ, такі й профспілки.Раніше населення було активніше – люди за першим покликом виходили на вулицю. Активне населення виїхало, і зараз, щоб провести акцію, галузеві профспілки доводиться умовляти.

З іншого боку, ми сьогодні за мирні форми боротьби, тому що в кризу акції протесту не допоможуть , – говорить переобраний на другому конгресі НКПМ віце – голова Петро Кирияк. Недавній першотравневий мітинг, в якому брали участь профспілки, продемонстрував саме таку тактику. Соціальні партнери , також брали участь у ньому, говорили кожен про своє, але на одному майданчику, чого багато в Молдові не зрозуміли. Профспілки звинуватили в тому, що вони підіграли влади і підкуповували учасників мітингу – видали їм відрядні та пиво. Ми оплатили приїзд-від’їзд, а пиво – це вже домисли.Нам хотілося, щоб люди знали, що профспілки діють, щоб нас почули , – пояснює Кирияк.

Тактика малих кроків

Переобраний голова НКПМ Олег Будза у своїй доповіді на конгресі також переконував делегатів: Можна нескінченно воювати з урядом, але який у цьому сенс? Ми повинні сісти за стіл переговорів і досягти консенсусу.Про консенсусі говорили і прем’єр-міністр Влад Філат, і глава патронатів Леонід Череску, які брали участь у події.Така політика малих кроків дає свої плоди, вважають профспілкові лідери, і перераховують їх: скасування КС рішення про оплату працівником першого дня лікарняного, поправки в трудове законодавство.Зокрема, у Трудовому кодексі прописано зобов’язання роботодавця зареєструвати індивідуальний трудовий договір працівника в Інспекції з праці.

Записують профспілки в свій актив і зростання мінімальної заробітної плати.Без їх наполягання цього б не сталося, стверджують вони.У 2008 році вона була 400 леїв, після останнього підвищення в травні – в два рази вище, хоча профспілки вимагали 900 леїв.У НКПМ сподіваються, що до кінця року вони доб’ються 900 леїв, тому що поставили перед собою мету довести мінімальну зарплату до рівня споживчого кошика в 2014 році.Але обумовлюються: на жаль, економічні показники не сприяють цьому.І додають: якщо головний кредитор Молдови – МВФ – погодиться.Втім, інші соціальні партнери теж вважають зростання зарплати своєю заслугою, хоча Молдова за цим показником на передостанньому місці в Європі і країнах СНД – відповідно, перед Албанією і Таджикистаном.Та й чи можна прожити в Молдові на 800 леїв?

Чисельний спад

У слабкій позиції профспілок свою роль зіграло і їх роздвоєння – до недавніх пір паралельно існували дві організації, які де факто більше боролися між собою, ніж за права трудящих.Такого за всю довгу історію профспілок, які були організовані в 1871 році, не було.Ні війни, ні революції не завадили згуртованості їхніх лав.Коли ми відчули, що перестаємо відповідати своєму призначенню, вирішили об’єднатися, уклавши договір в березні 2007 року. Через те, що ми конфліктували, втрачали членів і їх довіру, – розповідає заступник голови НКПМ.Число профспілкових членів і сьогодні продовжує спадати.

У минулому році закрилося три тисячі підприємств, малих і середніх, а з ними пішли й члени профспілки, близько 7 тисяч осіб. Бувають випадки, коли наші члени йдуть з організації, не знайшовши підтримки. Або ті, кому підвищили зарплату, сумніваються: а чи варто перераховувати внески в профспілкову скарбничку. Тут і питання менталітету. В інших країнах, якщо оголошують акцію, то виходять на неї і не члени профспілки, хоча там внески 0,5%, а у нас 1%. А у нас люди зневірилися у всіх і у всьому, – продовжує Кирияк. – І після об’єднання в конфедерації залишилися альтернативні профспілки в одній і тій же галузі. Я пропонував об’єднати спочатку галузеві профспілки, але це важко – профспілкові лідери не хочуть здавати владу, а за статутом вищий орган – конфедерація – не повинен втручатися в нижчестоящий .

Соціальний діалог в Молдові вже конструктивніше, але у профспілок, як і патронатів, в тристоронньої комісії з колективним переговорам консультативний статус, і вплинути на роботу міністерств вони не можуть – немає прямих важелів.Часто остаточні рішення приймаються без урахування всіх їх пропозицій.Так сталося і з Законом про прожитковий мінімум, проект якого на останньому засіданні прийняв уряд.

Саме профспілки вийшли з ініціативою його прийняття. Проект погодили з нами, але текст останнього варіанту без нашої згоди був змінений в тому плані, що у визначенні вартості споживчого кошика соціальні партнери – профспілки і патронат – не повинні брати участь, – говорить Кирияк.У доповіді конгресу Олег Будза також відзначав декларативність закону: з країн СНД лише в Молдові він не впливає безпосередньо на рівень мінімальної заробітної плати.

Правда, є ще Закон про колективні переговори. А якщо і він не допоможе, то ні національне, ні міжнародне законодавства не забороняють нам вдатися до силових акцій – попередженням, деклараціям, протестам. Ми будемо вимагати, щоб калькулювати мінімальну зарплату не нижче, ніж споживчий кошик. І щоб вона не була різною для різних сфер, а єдиною. В цивілізованих країнах одна мінімальна зарплата, а у нас для кожної галузі своя. Цей хаос потрібно подолати. Складність і в тому, що скарбниця порожня, економіка не зростає, а зовнішня допомога не сприяє цьому , – констатує його зам Петро Кирияк.

Боротьба з тіньовою економікою

У той же час влада не використовують можливості, які криються в тіньовій економіці.За оцінкою голови НКПМ Олега будз, 56% коштів підприємств – це неформальна економіка і подвійна бухгалтерія.Влад Філат, який брав участь у роботі конгресу, також зазначив, що бюджет Молдови втрачає щороку понад 4 млрд. леїв через незаконне праці.На ці гроші можна було б підвищити зарплати і пенсії.Прем’єр упевнений, що саме працівники повинні вимагати укладення договору, щоб забезпечити собі адекватну пенсію.

Однак про боротьбу з тіньовою економікою влади більше говорять. В транспорті 50% нелегальних перевезень. Те ж саме – в інших галузях. Ми зверталися у всі відповідальні органи, але вони не знайшли порушень ні в мережі таксі, ні на кам’яних шахтах, хоча самі працівники писали нам про це. Так що ясно, що ці бізнеси комусь належать , – зауважує Кирияк.

Профспілки пропонують збільшити штраф до 5-7 тисяч леїв за неофіційне працевлаштування, як у сусідніх країнах – Румунії, Болгарії, де роботодавець платить три тисячі євро.Сьогодні в Молдові він становить лише 1500 леїв.Патронат не проти, але вимагають, щоб відповідальність була розділена між працівником і роботодавцем.Профспілки не згодні – працівник готовий йти на все, щоб тільки заробити.За словами Олега Будза, законопроект вже є, але виявилися якісь лобіюють сили.Поряд зі штрафами, уряд може вдатися до непрямих методів визначення реального числа працівників, – витрат роботодавців на струм, телефон і транспорт.

Де є профспілки, немає тіньової економіки. У великих компаніях є організації, а в малих і середніх якраз роботодавці проти їх створення – навіщо декларувати фонд заробітної плати, складати колективний договір. Хоча через закон неможливо зобов’язати маленькі підприємства створювати профорганізації, за законом на кожному підприємстві можна створити робочий комітет і зажадати укладення колективного договору. У розвинених країнах він обов’язковий. І в нашому законі говориться, що його створення можуть обговорювати, я пропоную замінити на повинні. Але тут потрібна політична воля. А так люди скаржаться нам, але ніякої відповіді від влади немає. І на тристоронній комісії ніхто всерйоз не сприйняв ці сигнали , – нарікає Петро Кирияк.

Охорона праці

Ще одним із завдань НКПМ вважає поліпшення охорони праці працівників.За словами Олега будз, понад 50% підприємств не відповідають вимогам санітарного законодавства.Господарі фірм не проводять атестацію робочих місць, в результаті працівники хворіють.У Данії виявився найвищий відсоток професійних захворювань в Європі, а в Молдові таким питанням взагалі ніхто не задається.Тому соціальним партнерам належить робота по вдосконаленню законодавства.Наприклад, профспілки пропонують ввести талони на харчування, які б не оподатковувалися.Але Мінфін на зміну законодавства не погоджується.Згідно із Законом про гільйотині, який поширюється на всі контролюючі органи, Інспекція по праці також обмежена в своїх діях.Як каже Петро Кирияк, тепер вона ходить туди, де немає даху.Це було зроблено без нашої згоди. Тому ми створюємо власний профспілковий інспекторат. Законодавство нам це дозволяє. Нас це цікавить і в плані виявлення тіньових структур. Інспекторат почне працювати восени в столиці, на півночі і півдні. Будемо співпрацювати і з Держінспекцією по праці, і самостійно перевіряти скарги працівників, а також вести планові перевірки. У нас тільки профспілкових організацій 8 тисяч, так що поле діяльності на два роки забезпечено. Соціальні партнери дивляться на це без задоволення, майбутні колеги – ревниво, мовляв, вона буде блокувати роботу держінспекції , – розповідає заступник голови НКПМ.Він не згоден із звинуваченнями про те, що профспілки не реагують на масові звільнення працівників.Просто не всі знають свої права і обов’язки, плутають сфери діяльності конфедерації та галузевих профспілок. Ми часто виконуємо їх роботу, і зазвичай виграємо подібні справи. Так, торговельне підприємство Каса ноуе звільнило профспілкового лідера підприємства, а ми його захистили, дійшовши до ЄСПЛ. Ми хотіли створити трибунал праці, щоб зупинити потік звільнень. В ньому б працювали представники суддівського корпусу, профспілок та патронатів, тому що без нашого втручання суддя часто вирішує справу на користь патронатів. Але і для цього немає грошей , – констатує Кирияк.

Тетяна ШІКІРЛІЙСКАЯ, Кишинівський Оглядач