Реформи у Молдові

Фото: edu.md Реорганізація середніх навчальних закладів викликала величезну безліч дискусій у суспільстві. На шкільну реформу була витрачена маса сил і засобів, однак Міністерству освіти не вдалося переконати вчителів, школярів та їхніх батьків зі шкіл, що пройшли через процес оптимізації, в тому, що відомство дбає про якість освіти, а не про економію грошей.

Як заявила в інтерв’ю NOI.md заступник міністра освіти Тетяна Потинг, ця реформа спрямована зовсім не на те, щоб накопичити гроші за рахунок економії на освіті, як це часто підноситься в ЗМІ. За її словами, мета зовсім в іншому – в справедливому розподілі державних коштів на освіту всіх дітей, а також у підвищенні якості викладання. Містити же напівпорожні навчальні приміщення недоцільно.

— Скільки шкіл було реорганізовано з початку 2012 року і в цілому за весь цей час?

Структурна реформа, проведена Міністерством освіти, відрізняється особливою складністю і вимагає делікатного підходу, оскільки зачіпає суспільство самим безпосереднім чином. Перш ніж говорити про цифри, важливо відзначити ті чинники, які призвели до цієї ситуації. З урахуванням того, що демографічний індекс вказує на постійний спад, ми стикаємося з диспропорцією між кількістю шкіл та чисельністю учнів. В результаті проведених досліджень було встановлено, що по республіці в цілому, особливо в невеликих школах, якість викладання залишає бажати кращого. Крім того, система була змушена нести необгрунтовані витрати, оскільки всі базувалося на фінансуванні виходячи з кількості шкіл, а не на підставі результатів. Якщо ж говорити про цифри, то влітку 2012 року було закрито 57 шкіл, ще 53 середніх навчальних заклади були піддані реорганізації. Більшість гімназій, щодо яких місцева влада ухвалила рішення, були реорганізовані в початкові школи з дошкільними групами. У більшості шкіл, які було вирішено закрити, було занадто мало учнів, причому уроки за сумісництвом вели вчителі інших дисциплін, а деякі заняття проходили в приміщеннях, перероблених під навчальні класи.

— Яка кількість російських і молдавських шкіл із загального числа реорганізованих навчальних закладів?

Проблема закриття шкіл з російською мовою викладання була навмисно перебільшена, особливо в політичних цілях. Із загального числа закритих і реорганізованих шкіл тільки тринадцять були російськомовними, причому половина з них – у Кишиневі. Дітям з цих шкіл було гарантовано право навчатися рідною мовою в російськомовних школах, розташованих поблизу від колишнього навчального закладу.

— Яка доля викладачів з реорганізованих шкіл? Скільки вчителів пенсійного віку після реорганізації не змогли знайти роботу?

У процесі реформи переважна більшість вчителів повторно влаштувалися на роботу, а викладачі пенсійного віку були відправлені на пенсію. В особливих випадках з ними були укладені індивідуальні трудові договори на визначений строк. З дев’ятисот вчителів, які залишилися без роботи в результаті реформи, тільки сімнадцять відхилили пропозиції від місцевих органів влади про повторному працевлаштуванні і, отже, були звільнені відповідно до законодавства. Решта ж знову знайшли роботу в підвідомчих установах.

— Нещодавно депутат ПКРМ Віолета Іванова виступила із заявою для преси про те, що реформа освіти залишила 40 тисяч дітей ні з чим. За її словами, реформа обійшлася Міністерству освіти у 240 мільйонів леїв, і все це було лише заради того, щоб заощадити 255 000 000 леїв. Як Ви можете прокоментувати ці заяви?

— Як правило, я не коментую необгрунтовані і боягузливі заяви нинішньої опозиції. Однак у цьому випадку пані депутат спробувала зробити дешевий піар, перемішавши факти, цифри і розрахунки з абсолютно різних областей. Реальний стан справ такий, що реформа торкнулася в загальній складності 6477 дітей, але ніяк не 40 тисяч, як стверджує пані депутат. Всім дітям було надано доступ до освіти на їхній рідній мові. У тих випадках, коли виникала необхідність проробляти великий шлях до школи, був забезпечений і транспорт.

Повторюся, що в процесі здійснення цієї реформи зовсім не переслідуються цілі вишукати кошти за рахунок урізання освітньої сфери, як це намагається представити пані депутат. Реформа спрямована на те, щоб усім дітям забезпечити в рівній мірі гідну освіту з державних коштів, підвищити його якість і не витрачатися на утримання напівпорожніх класів. Ми ж не хочемо, щоб шкіл стало менше. Просто ми хочемо, щоб школи стали краще. Ми хочемо, щоб школи в округах були зразковими, центрами передового досвіду і якісної освіти.

PS

NOI.md нагадує, що до 2013 року оптимізації підлягають 370 з приблизно півтора тисяч шкіл в країні. Реформа почалася в 2010 році в Каушанського і Ришканського району, потім в 2011 році було реорганізовано 221 шкіл з дев’яти районів республіки. У цьому році прийшла черга ще 82 гімназій, а в 2013 році оптимізація торкнеться 75 навчальних закладів. Крім того, з 1 січня 2013 року національне освіта буде фінансуватися за новою формулою. Так, держава буде виділяти близько 5500 леїв на рік на навчання кожного школяра. З цих коштів керівники навчальних закладів повинні будуть виплачувати зарплату викладачам, покривати всі витрати на утримання навчальних закладів, закуповувати книги, комп’ютери та лабораторне обладнання.