Реформи у Молдові

Фото: mdn.md Колишній прем’єр-міністр Молдови Іон Стурза відповів на деякі запитання редакції Noi.md і читачів сайту.

— Наскільки правильним Вам здається рішення влади в період кризи збільшити з 2013 р. розмір податків і акцизів, зокрема, підвищити ПДВ на сільгосппродукцію і цукор з 8% до 20%? Як Ви вважаєте, чи вдасться за рахунок цього державі домогтися збільшення доходів держбюджету, або, як попереджають сільгоспвиробники, надходження до казни, навпаки, знизяться?

— У влади завжди є ця дилема – збільшити податки (доходи) або залишити більше грошей в економіці. Під час кризи (в Молдові офіційно криза не визнається) логічно було б не підвищувати податки. Властей більше повинні займати питання поліпшення податкового управління (не плутати з терором законного бізнесу). Введення єдиного ПДВ, це правильний крок. Складно управляти різними рівнями оподаткування. У разі сільгоспвиробників податки платить безоплатно обробна промисловість. Таким чином, порушується економічна логіка. В умовах прозорої і коректної системи відшкодування податків не було б ніякої проблеми для сільгоспвиробників. В остаточному підсумку, держава не багато виграє по частині доходів. Важливо те, щоб був би наведений порядок в системі ПДВ.

— Якими в цілому можуть бути наслідки для економічних агентів, бізнесу, від впровадження нової податково-бюджетної політики в майбутньому році?

— Будь податкова система повинна бути простою, прозорою і зрозумілою для платників податків. Вони самі вирішать, чи є резон продовжувати свою діяльність.Податкова політика дуже важлива, але її потрібно сприймати як «необхідне зло». Однак найважливіше, це управління податками. У цій області (на всіх рівнях) Молдова не може похвалитися особливими успіхами. Доказом цього є те, що операції з імпорту-експорту істотно виросли, а доходи залишилися на тому ж рівні. Останні спроби «мобілізувати» тих, хто займається законним бізнесом, при повному забутті тіньової економіки може призвести до того, «тіньовики» опиняться в більшості.Однією з формул поповнення бюджету може стати особистий досвід деяких чиновників, які займаються і бізнесом. Платиш податки і спиш спокійно.

— На Вашу думку, невиконання плану зі збору доходів до бюджету пояснюється зниженням експортно-імпортних операцій на тлі світової економічної кризи і коливаннями курсу національної валюти або недостатньо-ефективним податковим та митним адмініструванням? Як поліпшити стан справ з наповнюваністю бюджету?

— В економіці, в якій добре ведеться облік, зростання цін на 2% достатньо багато. У Молдові це вписується в погрішність діяльності компанії «Молдовагаз».

— На Ваш погляд, передбачене з 1 січня 2013 р. збільшення ПДВ на природний газ і зріджений газ з 6% до 8% призведе до неминучого зростання тарифів на газ для кінцевих споживачів, або, як вважає Мінфін, підвищення тарифу, швидше за все, вдасться уникнути?

— В даний час влада всіх країн зайняті питаннями диверсифікації джерел енергоресурсів. Ніхто не хоче залежати від «примх» «Газпрому». Перераховані проекти прийняті саме з цією метою. Молдова не грає особливої ​​ролі в цьому сенсі, але отримає дивіденди в майбутньому. У той же час необхідно відзначити, що поки цими проектами будуть займатися тільки політики, а не бізнесмени, вони не будуть реалізовані

— Влада Молдови впродовж багатьох років заявляють про намір зміцнити енергобезпеку, диверсифікувати джерела постачання енергоносіїв за рахунок участі в низці міжнародних, регіональних проектів з транспортування енергоресурсів з Каспію до Європи (Nabucco, AGRI). На Вашу думку, наскільки реально здійснити ці плани в найближчому майбутньому?

— Газопровід Унгени – Ясси має більше символічне значення. Експорт природного газу з Румунії заборонений законом. Необхідно знайти інше рішення, але не думаю, що хтось буде підносити подарунки у вигляді більш дешевого газу. Ціну буде диктувати ринок. Все стане ясно в свій час.

Фото: army.md Керівництво країни де-факто відмовляється від постійного військового нейтралітету.

Принаймні, угоду про це винесено на розгляд законодавчого органу. У жовтні Міністерство закордонних справ і європейської інтеграції (МЗСЄІ) представило профільної парламентської комісії проект рамкової угоди про участь Молдови в операціях Євросоюзу по військовому управлінню кризами. Воно має на увазі відмову молдавської влади від статусу постійного нейтралітету у військовій сфері, якого досі дотримувалося наша держава. Молдова і раніше підписувала документи, що передбачають приєднання до проведених за кордоном миротворчих операцій. Але це перша угода, яким оговорюється безпосередню участь наших військових підрозділів у військових діях.

Всі обставини, супутні обговорення даної ініціативи, говорять про те, що затримок у підписанні документа не передбачається. У зовнішньополітичному відомстві не приховують, що з боку Євросоюзу вже надійшло як мінімум одну пропозицію про участь молдавського військового контингенту в зарубіжній операції. Таким чином, Молдова робить цілком упевнені кроки з надання військової підтримки європейським партнерам. На даному етапі символічною, але навряд чи хтось може гарантувати, що завтра молдовани не опиняться поруч зі рвуться в бій натовськими військовими. Відомо чимало вельми спірних ситуацій, коли втручання в справи іншої країни в Європі не вважали непристойним.

Назва угоди, винесеного на обговорення парламенту, говорить саме за себе: Участь в операціях Євросоюзу по військовому управлінню кризами . У ст. 9 сказано про намір республіки надати в цих цілях європейським партнерам власні сили і людські ресурси. При цьому обумовлюється, що персонал, виділений Молдовою, виконує завдання і діє виключно в інтересах операції ЄС по військовому управлінню кризами . Ст. 11 Угоди уточнює, що залучений в операцію контингент залишається під повним командуванням національних властей, які, в свою чергу, передають операційний і тактичний контроль командуванню ЄС. Останнє має право на свій розсуд делегувати ці повноваження іншій структурі. Молдова при всьому цьому несе з управління операцією такі ж права і обов’язки, як і всі держави-учасники Євросоюзу .

В угоді врегульовано і питання фінансового підживлення військових операцій, які, як бачиться, в перспективі можуть стати додатковим навантаженням для держбюджету: Молдова несе всі витрати, пов’язані з її участю в операції, з умовою, що ці витрати не входять у загальне спільне фінансування . У той же час, Молдова вкладається в спільне фінансування операції по військовому управлінню кризами . І ще одна вельми показова цитата з тексту угоди: У разі смерті, поранення, втрат або шкоди, завданої фізичній чи юридичній особам з держави або держав, у яких розгорнута операція, Молдова оплачує утрату разом з визначенням її відповідальності .

Джерело КО в МЗСЄІ, що побажав залишитися неназваним, стверджує, що підписання угоди не позначиться на політиці нейтралітету у сфері безпеки та неприєднання до будь-яких військово-політичних блоків. Інший сценарій, в принципі, і неможливий до тих пір, поки нейтральний статус країни закріплений в Конституції. Однак така позиція, за словами нашого співрозмовника, не забороняє розвивати військове співробітництво зі стратегічними партнерами, насамперед, Євросоюзом і НАТО, брати участь у різних програмах і спільних заходах. Влада посилається на практику інших нейтральних держав, яким Північноатлантичний альянс та інші структури пропонують різні можливості співпраці, в тому числі сприяння військами в операціях під міжнародним мандатом.

Кожна країна сама для себе визначає важливість участі або неучасті у військово – політичних союзах і різних військових операціях. Наша республіка – нейтральна держава, такий конституційний вибір молдавського народу, – відзначає один з наших експертів. – Але замість того, щоб подбати про міжнародне визнання свого нейтралітету і шанобливе ставлення до цього вибору, влада використовує всі можливі шляхи для розширення співробітництва у військовій сфері та посилення військової складової.

Багато в чому це пояснюється бажанням деяких політичних гравців відмовитися в перспективі від нейтрального статусу. Одним з головних стимуляторів при цьому є обіцяні фінансові перспективи. Мова йде про десятки мільйонів євро, які обіцяє нашій країні більш активну співпрацю зі стратегічними партнерами у військовій сфері.До прикладу, з боку НАТО тільки за проектом знищення пестицидів Молдові було виділено 7 млн ​​євро, а це лише дещиця тих вигод, які можна отримати.

Відомо, що в рамках Альянсу за європейську інтеграцію сформована робоча група по створенню нової Конституції, до якої увійшли дев’ять чоловік – по троє від кожної правлячої партії. Статус нейтралітету – одна з тих норм, які пропонується переглянути, хоча вже сьогодні очевидно, що це призведе до чергового витка напруги і зростанню стурбованості в суспільстві. Було б більш раціонально зосередитися на інших проблемах, оскільки чинна Конституція не заважає Молдові приєднатися до ЄС.В європейській практиці відомо чимало країн, досвід яких показує, що нейтралітет може бути гарантією стабільності і безпеки. Серед членів ЄС це Ірландія, Швеція, Австрія, Фінляндія, Кіпр, Мальта.

Якби Молдова послідовно відстоювала таку перспективу, це могло б стати одним з факторів регіональної безпеки і позитивно позначитися на внутрішньополітичній ситуації. Трансформація ж молдавських військових підрозділів в професійні військові контингенти, залучення наших людських ресурсів до участі у військових операціях абсолютно не в’яжеться з позначеним народом нейтральним вибором. Виходячи з нинішніх положень Конституції, збройні сили Молдови можуть приходити на допомогу на прохання міжнародних структур тільки в миротворчих цілях .

Ігор КОЗАК